21 жовтня 1907-го в кар'єрі біля німецького міста Гейдельберґ знайшли щелепу, що належала давній викопній людині. Та жила 600 тис. років тому. Ця знахідка стала першою з багатьох, які дали змогу виділити окремий вид прямоходячої людини - попередниці неандертальця й людини розумної.

У піщаному кар'єрі біля села Мауер, на глибині 24 м, робітник знайшов незвичну нижню щелепу, про що наступного дня повідомили палеонтолога Отто Шотензака. Той вивчив місце знахідки і передав щелепу університету. Він дійшов висновку, що кістка належить викопній істоті віком 20-30 років, попередниці неандертальця й сучасної людини. Істота жила 400-600 тис. років тому і була примітивнішою за неандертальця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неандертальці лікувались природними антибіотиками

Подальші знахідки протягом століття в Африці та Європі дали змогу встановити, що Гейдельберзька людина – прямоходяча й анатомічно близька до сучасної. Вона мала зріст до 1,7 м і вагу до 65 кг. З'явилася 700 тис. років тому в Африці. Протягом 300-400 тис. років мігрувала в Європу і Азію. Жила у великих племенах за рахунок збиральництва й полювання. Використовувала дерев'яні та кам'яні знаряддя.

Близько 300 тис. років тому в Європі від Гейдельберзької людини відокремився окремий вид - неандерталець. А 100 тис. років тому в Африці інший окремий вид - людина розумна.

Завдяки своїм дослідженням Шотензак здобув всесвітнє визнання. Його опис знахідки досі вважають зразковим. Помер 1912-го від захворювання дихальних шляхів.

×