20 січня 1981-го, 40 років тому, через кілька хвилин після інавгурації президента США Рональда Рейгана, звільнили 52-х американських бранців, які сиділи в посольстві Америки в Тегерані. Це поклало край 444-денній кризі з заручниками в Ірані.
4 листопада 1979-го войовничі іранські студенти, обурені тим, що уряд США дозволив поваленому іранському шахові приїхати в Нью-Йорк на лікування, захопили посольство США в Тегерані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аятола, можливо, передав владу сину
Політичний і релігійний лідер Ірану аятола Хомейні взяв на себе відповідальність за інцидент. Він відхилив всі заклики звільнити бранців у посольстві навіть після того, як Рада Безпеки ООН одноголосно зажадала цього.
Через 2 тижні після штурму аятола почав звільняти всіх бранців, які не є громадянами США, а також жінок і представників американських національних меншин. Він пояснював дії тим, що ці групи, пригноблені урядом Америки. Решта 52 бранці залишалися в заручниках аятоли протягом наступних 14 місяців.
Президент США Джиммі Картер не зміг розв'язати кризу дипломатичним шляхом. 24 квітня 1980-го він наказав провести рятувальну операцію, яка завершилася провалом – 8 американських військових вбили, а заручників не спасли.
Через 3 місяці колишній шах помер від раку в Єгипті, але криза продовжився. У листопаді 1980-го демократ Картер програв президентські вибори республіканцю Рональду Рейгану. Незабаром після цього за допомоги алжирських посередників почалися успішні переговори між США та Іраном. В день інавгурації Рейгана Штати розморозили заморожені іранські активи на суму майже $8 млрд, а заручників звільнили через 444 дні полону. Наступного дня Джиммі Картер вилетів в Західну Німеччину, щоб привітати американців, які поверталися додому.
4 
35413
Коментарі