17 квітня 1912-го урядові війська розстріляли мирну маніфестацію робітників на Ленських золотих копальнях в Сибірі. Загинуло 270 людей, поранені були 250. Це спричинило протести в Російській імперії, у яких взяли участь 300 тисяч осіб.

Розмір зарплат на копальнях дозволяв щорічно вербувати більше робітників, ніж потрібно. Вербувати допомагало МВС по всій імперії. Зарплата гірників була 30-45 рублів в місяць, що вдвічі вище, ніж у Москві чи Санкт-Петербурзі, і в 10-20 разів більше, ніж у селянина. За договором найму, тривалість робочого дня була 11-11,5 год. В реальності робочий день міг тривати до 16 год, бо після роботи робочим дозволяли самим шукати самородки, які можна було продати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові спробували від'єднатися від України

Видобуток відбувався в шахтах в умовах вічної мерзлоти. Льодовик доводилося розігрівати вогнищами, а талу воду весь час відкачувати. Механізація була на низькому рівні, багато роботи доводилося робити вручну. Спускатися в шахти завглибшки 20-60 м слід було по вертикальних обмерзлих сходах. Робочі працювали по коліна у холодній воді. Після зміни в сирім одязі йшли по морозу кілька кілометрів до бараків, що часто призводило до захворювань і смертей.

Робочі регулярно наражалися на небезпеку обвалів, отримували переломи. Гостро бракувало лікарів і місць в лікарнях. Бараки були переповнені, місць бракувало. Частина людей була змушена знімати квартири. На їх оплату йшло до половини заробітку.

Видобувна компанія монополізувала торгівлю і транспорт, змушуючи робітників купувати тільки в своїх крамницях і їздити на їх транспорті. Частину оплати давали талонами для крамниць, що було заборонено законом. Номінал талонів був досить великий, а розмінювати не було змоги. Робітники мали купувати непотрібні товари, щоб отоварити талони повністю.

Безпосереднім приводом для страйку стала історія, коли робочим видали тухле м'ясо. Страйк почався стихійно 13 березня, а потім приєдналися робітники інших копалень. До середини березня кількість учасників перевищила 6 тис. осіб. Серед вимог - покращити житлові умови, якість їжі, встановити 8-годинний робочий день, скасувати штрафи, звільнити 25 керівників. Загалом 18 вимог.

16 квітня були заарештовані керівники страйку, а 17 квітня відбулася хода більш ніж 3000 робочих в знак протесту проти арешту членів страйкового комітету. Хода була мирною, але натовп погрожував роззброїти ротмістра і перебити солдатів. За наказом ротмістра, солдати відкрили вогонь. За розстріл його понизили до рядового.

×