14 січня 2011-го президент Тунісу Бен Алі відправив у відставку уряд і вилетів в Саудівську Аравію. Наступного дня Конституційна рада Тунісу усунула його від влади і призначила тимчасовим виконувачем обов'язків глави держави спікера парламенту Фуада аль-Мубазаа. Це була перша перемога Арабської весни.
Генерал Зін аль-Абідін Бен Алі прийшов до влади 1987-го - після безкровного воєнного перевороту, який усунув першого і довічного президента Хабіба Бургібу. Почавши з демократизації суспільного життя і економічних реформ, Бен Алі двічі обирався президентом, а 2002-го провів через парламент рішення про право необмежену кількість разів обиратись главою держави. У 2009-му вкотре став президентом, отримавши 89% голосів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дві країни вирішили об'єднатися в одну
За роки правління Бен Алі був значний економічний ріст Тунісу, країна активно брала участь у вирішенні близькосхідних питань, розширенні співробітництва зі США та країнами західної Європи, і безкомпромісним придушенням проявів тероризму.
Попри ріст економіки і активну соціальну політику, однією з найбільших проблем залишалось безробіття, яке досягало 14% і стосувалося переважно молоді до 25 років. Крім того, за 23 роки при владі Бен Алі зумів підпорядкувати власному сімейному клану ключові сектори економіки, що обурювало опозицію, яка лише формально мала політичні права, та бізнес-еліти, що сформувалась за останні роки.
17 грудня 2010-го в місті Сіді-Бузід 26-річний вуличний торговець фруктами Мохаммед Буазізі здійснив самоспалення після того, як був оштрафований за торгівлю без дозволу і втратив конфісковані поліцією товари та електронну вагу.
Ця подія набула розголосу у ЗМІ і стала причиною стихійних акцій безробітної молоді, які після смерті Буазіді 4 січня 2011-го перекинулися на навколишні міста. Протести підтримала опозиція. 10 січня в спробі придушити заворушення в місті Касерін поліція застосувала вогнепальну зброю, вбивши 14 учасників акції. Після цього акції охопили більшість міст Тунісу, включаючи столицю.
Щоб заспокоїти ситуацію, 14 січня 2011-го Бен Алі відправив уряд у відставку, оголосив надзвичайний стан і дострокові парламентські вибори. Проте, коли глава Генштабу Рашид Аммар оголосив про підтримку армією революції, президент виїхав до Лівії, звідки з сім'єю подався в Саудівську Аравію.
Наступного дня Конституційна рада призначила тимчасовим виконувачем обов'язків президента спікера Фуада аль-Мубазаа і оголосила про позбавлення Бен Алі права займати президентський пост. Сформований 17 січня тимчасовий уряд, оголосив амністію політв'язням. 26 січня постановив арештувати Бен Алі та 33-х його родичів. 4 лютого змінив всіх 24-х губернаторів і провів кадрову чистку керівництва МВС. 27 лютого, коли ситуація нормалізувалась, новим прем'єром став адвокат Беджі Каїд Ес-Себсі, якого 2014-го обрали президентом.
Жасминова революція дала поштовх хвилі протестів в арабському світі, відомій як Арабська весна. Протести призвели до падіння авторитарних режимів у Лівії та Єгипті та громадянської війни в Сирії.
4 
35413
Коментарі