23 червня 2016-го, п'ять років тому, 52% британців проти 48% на референдумі проголосували за вихід країни з Європейського Союзу.

Членство в ЄС було спірним питанням для Сполученого Королівства з моменту приєднання до тодішньої Європейської економічної спільноти в 1973-му. Повної інтеграції так і не відбувалось до 2016-го. У британців залишалася своя валюта, вони не приєдналися до Шенгенської зони.

Одним зі страхів британців, на якому зіграли праві політики, котрі агітували за вихід, була криза з біженцями з Близького сходу і Північної Африки, з якою зіткнувся ЄС. Ксенофобські і антиєвропейські гасла посилювали британські націоналістичні партії. У першу чергу, "Партія незалежності Сполученого Королівства". Саме вона очолила кампанію за вихід, в той час британський уряд виступав обережно за те, щоб залишатися в Євросоюзі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика Британія покинула Євросоюз

У січні 2013-го прем'єр Девід Кемерон в змаганні за праві голоси пообіцяв перед виборами, що в разі перемоги консерваторів на парламентських виборах 2015-го, уряд Великої Британії проведе переговори про вигідніші умови продовження британського членства в ЄС, а потім референдум про членство. Після перемоги на виборах 2015-го Кемерон підтвердив обіцянки про переговори і референдум.

За те, щоб вийти в ЄС проголосували 51,89% громадян або 17,4 млн. За те, щоб залишитися 48,11% або 16,1 млн громадян. Різниця склала 3,78% або менше 1,3 млн із 66 млн населення країни.

×