Три роки тому Віктору Дунаєвському, 47 років, із села Війтівка Бершадського району прооперували грижу та встановили сітку. Операція тривала п"ять годин.
— Життя із тою грижою не було, — розповідає чоловік. — Лиш щось важке підніму — корчився від болю. Мучився страшенно. Навіть із роботи, а я працював керуючим відділку місцевого сільгосппідприємства "Еліта", прийшлося піти.
Після операції у Вінницькому військово-медичному шпиталі чоловікові ненадовго стало краще.
— Десь через рік підняв мішок і всередині наче щось обірвалося, — згадує Віктор. — Аж в очах потемніло від болю. Хто б міг подумати, що під час операції мені зашили бинти? Навіть в Києві, в інституті Шалімова не одразу виявили чужородне тіло. Думали, що то або сітка обірвалася, або спайки так мучать.
4 вересня 2008-го, за два роки та дев"ять місяців після операції у Вінниці, Віктор Дунаєвський знову ліг на операційний стіл. Столичні хірурги були шоковані знахідкою в черевній порожнині пацієнта. Там були чотири марлеві серветки. Від них у Дунаєвського почали гнити органи травлення. В інституті Шалімова чоловікові видалили метр тонкої кишки та частину кишковика. Операція тривала вісім годин.
Усе минулося вдало, однак чоловік частково втратив працездатність: має дотримуватися дієти, уникати важкої праці. Тепер працює оператором на бензозаправці в Бершаді.
— Інвалідність я не оформив, але до суду звернувся, — каже Дунаєвський. — Хотів нормально рішити питання. Врач, що оперував, сказав, що він не винен, що це операційна медсестра недодивилася.
Секретар із приймальні військового прокурора полковника Євгена Гриненка сказала, що нині триває перевірка заяви Дунаєвського. Якщо факт недбалого ставлення медиків до виконання своїх обов"язків буде доведено, винних притягнуть до відповідальності.
Тим часом Віктор Дунаєвський каже, що порозумівся із лікарем.
— Ніяких претензій у мене до нього немає, — каже Дунаєвський. — Не хочу його топити, бо це життя.
7 
35413
Коментарі