Середа, 13 лютого 2008 17:05

У штучній сольовій печері відвідувачі лижуть сіль на стінах

Автор: фото: Аріна КАНТОНІСТОВА
  Іван Демчук (у центрі) готується до сенасу сольової терапії у кабінеті  ”Сольова печера”. На кожному з восьми крісел лежить тепла ковдра. Ними адміністратор Лідія Медвідь вкриває пацієнтів
Іван Демчук (у центрі) готується до сенасу сольової терапії у кабінеті ”Сольова печера”. На кожному з восьми крісел лежить тепла ковдра. Ними адміністратор Лідія Медвідь вкриває пацієнтів

У Вінниці на вул. Івана Бевза, 34 в оздоровчому комплексі "Аква-Стиль" працює профілактичний кабінет "Сольова печера".

У таких кімнатах повітря вдесятеро чистіше, бо сіль розбивається на мікроскопічні частки спеціальним пристроєм — іонізатором. Через дихання та шкіру вона потрапляє в організм. Це допомагає при астмі, дерматологічних захворюваннях та проблемах із дихальними шляхами.

У кімнаті площею 5х7 м стіни викладені брусками харчової солі по 40 кг. Їх привезли з шахти в місті Соледарі Донецької області. Добували з 300-метрової глибини. На облаштування кабінету пішло 5 т.

Підлога теж вкрита сіллю. Стоять вісім розкладних крісел. У центрі сидить літній чоловік у чорному вовняному пальті, дрімає. Його взуття обгорнуте целофановими пакетами.

— Сіль на підлозі може в"їстися у шкіру черевиків, — проводить у кімнату адміністратор "Аква-Стилю" Лідія Медвідь, 23 роки. — Про всяк випадок радимо вдягати пакети на ноги, щоб не псувалося взуття.

80-річний Іван Демчук хворіє на бронхіальну астму. Замовляє 10-денний курс сольової терапії вдруге.

— Перед Новим роком врач посовєтовал сюда прийти, — розповідає Іван Григорович. — На п"ятий сеанс перестав хрипіти, інгалятор не принімав.

Адміністратор Лідія страждала на хронічний нежить.

— А як почала тут працювати, він зник, — усміхається. — Веселіша стала та енергійніша.

У кімнату заходить жінка з дівчинкою років п"яти. Бере дитину на руки. Адміністратор вмикає мультфільм "Анабель" по телевізору.

— Спеціально поставили над дверима плазмовий телевізор. Якщо в нас дорослі, то вмикаємо легку музику, — пояснює Лідія. — А як приводять діток, то ставимо мультики.

Жінка запевняє, що сіль на стінах та з підлоги можна вживати, бо харчова.

— Деякі клієнти пробують її на смак і лижуть на стінах, — додає Медвідь. — Інколи насипають трохи в пакетик та несуть додому.

Із ділової зустрічі повертається власниця "Аква-Стилю" Тетяна Балуєва, 40 років.

— Торік їздила до Польщі в місто Величко, — згадує вона. — Так там цілий санаторій із природних сольових шахт. У них можна жити тижнями. От вирішили створити у Вінниці таку саму, тільки в штучних умовах. Думаємо відкривати нічні зміни. Купимо для цього ліжко.

Працівники "Аква-стилю" радять клієнтам із хронічними захворюваннями протягом року пройти три курси по десять сеансів.

— Якщо горло болить, або нежить, можна прийти кілька разів, — пояснює адміністратор. — Та найкраще приходити ще до загострення хвороби, для профілактики. Тим більше, що починається епідемія грипу.

За півроку роботи кабінету там замовили 4 тис. сеансів. 45-хвилинне перебування коштує 25 грн. Для пенсіонерів та дітей роблять знижки до 150 грн за курс.

Зараз ви читаєте новину «У штучній сольовій печері відвідувачі лижуть сіль на стінах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода