Ексклюзиви
Четвер, 06 грудня 2007 20:11

У Полонному п"ють найбруднішу воду на Хмельниччині

У райцентрі Полонне Хмельницької області 23 тисячі жителів. Очисні споруди розраховані на 400 кубічних метрів стоків на добу. Нині щодня через них проходить майже 2 тис. кубів. Споруди перевантажені уп"ятеро, тому не можуть  якісно очистити воду і скидають забруднену в річку Хомору.

Цьогоріч міська санстанція двічі штрафувала водоканал на 51 та 102 грн.

— Така ситуація загрожує здоров"ю людей, — розповідає головний санлікар Полонського району Валерій Аврамчук. — Особливо це стосується селища Понінка, що в шести кілометрах униз за течією Хомори. Ситуація погіршується. Порівняно з минулим роком, хімічні викиди збільшилися вдвічі.

Полонне використовує очисні споруди, зведені для міської лікарні 1974 року.

— Уже тоді їх робили за старою технологією, — пояснює директор Полонського міськводоканалу Володимир Нагорнюк. — Відстійник для стоків загружають щебенем. Що могло — осіло, все інше пішло в річку. Місто окремих очисних споруд не мало, не має й дотепер.

За 30 років у Полонному будували 5-поверхівки, відкривали підприємства. Каналізаційні труби підключали до старих очисних.

Може перед наступними виборами щось дадуть

Нові очисні коштуватимуть 7,1 млн грн. Проект пройшов державну експертизу. Споруди розраховані на 5 тис. куб. м відходів. Цьогоріч із держбюджету на фінансування робіт виділили 500 тис. грн. Ще 25 тис. дала Полонська міськрада.

— Проект гарний, але грошей немає, — каже Володимир Нагорнюк. — Може перед наступними виборами щось дадуть. А до кінця року на виділену суму поставлять очисні блоки, насосне обладнання і станцію управління німецького виробництва. Скільки буде блоків, я не знаю. Поки що немає жодного.

Друга проблема Полонного — якість питної води. Це єдиний населений пункт області, питну воду якому подають із відкритої водойми малої глибини.

— Гамарнянське водосховище — як калюжа, — хитає головою Володимир Нагорнюк. — Його глибина — 120–130 сантиметрів. А для насосів потрібно чотири-п"ять метрів. Чим глибша водойма, тим менше водоростей туди потрапляє і тим чистішою є вода. Насоси захоплюють пісок, мул. Це все осідає у трубах. Коли стається їх прорив, воду перекривають. Потім подають — мул, пісок та іржа йдуть по трубах у квартири. Щоб зробити водосховище глибшим, потрібні гроші. А їх немає.

40-річна Зінаїда Рикманчук, мешканка 9-поверхового будинку на вул. Привокзальній, 42 кран замотує бинтом. Тоді вода трохи чистіша.

— Тече з крану кофе-капучіно, — каже вона про колір води. — Дивіться, яким жовтим став бинт. Стіраю його щодня. А що робити? Для стірки та купання води не наносишся.

— Років зо два тому я був у Полонному в бані, — каже заступник начальника облуправління житлово-комунального господарства Григорій Ващук. — У басейні вода була такою жовтою, що туди не хотілося лізти.

1989-го для міста пробурили 12 артезіанських свердловин. Їх одразу законсервували, бо забракло коштів на підведення водогону. За останні два роки з держбюджету виділили 6 млн грн на  облаштування споруд. Встановили насоси, трансформатори, зробили резервуар, проклали труби. Із початку 2007 року воду почали подавати з шести свердловин. Однак у водогоні вона змішується з брудною водою водосховища.

— Води із крана ми не п"ємо, навіть їсти з неї не готуємо, — говорить 33-річна полончанка Лариса Государська. — Мої батьки живуть у приватному будинку. Саме до них їжджу велосипедом по криничну воду, бачите — пусті бутилки. А це десь зо три кілометри. Дочці Саші — рік і дев"ять місяців.

Головний санітарний лікар району Валерій Аврамчук радить використовувати магазинні фільтри, кип"яти чи відстоювати воду.

— Я використовую бутильовану воду з магазину, — каже. — А для господарських потреб беру з власної криниці.

Зараз ви читаєте новину «У Полонному п"ють найбруднішу воду на Хмельниччині». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода