У райцентрі Чемерівці на Хмельниччині в клітках, що стоять на пересувних платформах, живуть три ведмеді, чорний вовк, лисиця, дикі кабани, яструб, барани, віслюк, орел, сова.
Пересувний зоопарк "Пелікан" стояв у райцентрі Ярмолинці. Тварини голодували. У доглядачів не було грошей на їхнє харчування? Двоє чоловіків крали. Правоохоронці затримали їх, а зоопарк вивезли.
— Адміністратор найняла КамАЗ, і везла клітки на металобрухт у Гусятин на Тернопільщині, — розповідає начальник управління ветеринарної медицини Чемеровецького району 49-річний Анатолій Каньовський. — Вона каже до мене: "Приспіть вовка і лисицю". Відповів, що тварин лікую, а не вбиваю.
Анатолій Іванович провів збори й запропонував громаді райцентра врятувати тварин від загибелі. Директор Чемеровецького підприємства ветеринарної медицини Василь Якимчук придбав усіх тварин разом із клітками.
— Ми заплатили понад 40 тисяч гривень, — розповідає Василь Миколайович. — У мене 30 гектарів землі. У оренді кілька ставків. На підприємстві працює понад 50 людей. Маю чим годувати звірів.
Зоопарк "Пелікан" належав підприємцю Ніні Терьохіній з Одеси. Але всім розпоряджалася адміністратор Майя. Аби прогодувати тварин та працівників, продала кілька кліток.
— Так і перезимували, — каже працівник зоопарку 23-річний Олександр Кущ. — Із зоопарком познайомився у Тернополі шість років тому. Я сирота. З ними по Україні й їздив.
Олександр Кущ разом із напарником жили в металевому вагончику. Коли адміністратор відвозила клітки на металобрухт, Олександра залишили на трасі. Разом із хлопцем була й 17-річна собака Герда. Зараз хлопець живе в приміщенні ветлабораторії.
— А куди йому йти? — каже Каньовський. — Ні грошей, ні документів, ще й штани подерті. Ми йому купили одяг. Зараз доглядає тварин. Якщо не питиме горілку, з нього будуть люди. Може ще й одружиться у нас в Чемерівцях.
Коли тварин привезли, ведмедів довелося переселити в інші клітки. Старі були поламані, звірі могли вистрибнути на людей.
— Перелопатили купу літератури, — веде далі чиновник. — Ми ж працюємо зі свійськими тваринами. Вкололи ведмедям снодійне, і по черзі перевозили їх на возі.
У нових господарів тварини нагодовані. Василь Якимишин поки не вирішив, що з ними робити.
— Коли їх купував, — каже Василь Якимишин, — не думав для чого. Просто хотів врятувати. Ми звертались у різні зоопарки. Ведмеді застарі. Одному більше сімнадцяти років. Таких звірів брати не хочуть.
Якимишин думає про відкриття зоопарку.
— У Чемерівцях дві школи. Хай дітки подивляться на звірів, — каже чоловік. — А прогодувати їх не проблема. Коли ми їх взяли, на ведмедях були сама шкіра й кістки. Вовк і віслюк взагалі не могли звестися на ноги.
4 
35413
Коментарі