"У селі погана вода. Особливо на вулиці Терешкової. Люди масово хворіють — проблеми з кишечником, суглобами, виявляють рак", — розповідає 60-річний Василь Марценюк, сільський голова Заозерного Тульчинського району.

Уперше на проблеми з водою звернули увагу в місцевій школі та дитячому садку.

— Завідувачі почали скаржитися, що вода неякісна, має багато осаду, — додає голова. — Стали її перевіряти в санстанції. Виявилося, що перевищена норма нітратів і є кишкова паличка. Навесні цього року почистили 41 криницю громадського користування. Це допомогло, та не надовго. Тепер вода знову брудна.

Люди вважають, що вода в криницях забруднюється через викиди Ладижинської теплоелектростанції. Вона розташована за 4 км. Вугільний шлак складають на території села.

— Це абсолютно виключено, що наші шлаковідвали можуть впливати на якість води, — каже головний інженер Ладижинської ТЕС Олександр Березніцький. — Шлак не може вплинути ні на кислотність, ні на наявність кишкової палички.

— У мене приватна криниця, але вода теж брудна, — каже 44-річний Валерій Слик. — Особливо помітно це, коли її закип"ятити. Вода робиться білою. Треба, щоб півгодини постояла, аби осад спав.

Жителька села Марія Паламар, 50 років, рік не п"є води з колодязя:

— Торік почав боліти желудок. Стала вичисляти, оказалося, що болить більше в ті дні, коли п"ю багато води. Стала кип"ятити, трохи полегшало. Тоді син заніс воду на аналіз. Виявилося, що в ній багато бактерій і нітратів. Став привозити мені бутильовану, желудок пройшов за два тижні.

На загальних зборах люди вирішили прокласти в селі водогін.

— Звернулися за допомогою до губернатора, воду перевірили працівники облсанепідстанції та визнали, що вона справді не придатна для пиття, — пояснює Василь Марценюк. — Уже створили ініціативну групу і тепер розробляємо проектну документацію для водогону.

У місті Гнівань Тиврівського району водопровідна вода тече брудною.

— У ванній вода оранжева набирається. Фільтри міняємо не раз на три місяці, як передбачено, а раз на тиждень, — розказує Вікторія Дацюк, 31 рік, жителька будинку на вул. Промисловій. — А сусіди, в яких фільтри не встановлені, бояться навіть вмиватися тою водою.

Сім"ї, де є маленькі діти, використовують бутильовану воду.

Жителі зверталися до місцевої влади. Там говорять, що труби старі, термін їх використання вийшов. Проте фінансування на заміну водогону немає.

— У нас є сім артезіанських свердловин, звідки і бере воду водоочисна станція, — зауважує міський голова Гнівані 49-річний Іван Шевчук. — Але всі свердловини знаходяться в гранітних покладах. Тому там заліза більше, ніж потрібно. Вода після кип"ятіння стає червонуватого кольору. Спеціальні фільтри коштують більш як півмільйона.

×