Вода у криницях села Писарівка Вінницького району Вінниччини має специфічний запах та присмак. Кажуть, її псують стоки консервного заводу з переробки яблук "Айва".
Хата Василя Бондаря стоїть на пагорбі.
— Рік тому пішов до криниці, а на воді — шапка з піни, — махає рукою 42-річний Василь. — Ніби туди шампуню хто налляв. Видно, це завод якісь хімікати скинув, а вони у ґрунтові води пішли. Відтоді воду з Вінниці возимо. З місцевих криниць даже птиці напитися не даємо.
Чоловік показує напіврозвалену криницю біля паркану. Ремонтувати її не поспішає — адже воду не бере.
— Люди не хочуть сваритися з підприємством, — каже. — Бо там заробити можна. А більше в селі куди підеш? Вони яблука по осені приймають. Нам це вигідно.
Нижче від заводу — хата Валерія Лаврика, 37 років.
— П"ять років тому завод хотів виливати стоки прямо на город, — веде до свого городу Валерій Лаврик. — Але люди визвали комісію, заставили його труби прокласти. Він не дуже далеко їх проклав, сморід чути. Вони онде, за моїм городом, попід саму межу течуть.
З-під землі видно трубу. З неї цівкою струменить біла мутна вода. Уздовж городу вона тече прокопаним руслом, а далі розливається.
— Це ще нічого, — дивиться на струмок Валерій. — Деколи вони такі хімікати приміняють, що у воздусі запах — моторного масла. Вода у криницях має специфічний вкус. З непривички і пити не станеш.
Дорогою йде жінка. Чує, що розмовляють про воду. Підходить.
— Коли чай заварюю, то в чашці спершу масляну пльонку туалєтною бумагою збираю, — говорить Єлизавета Пухлик. — А сиру воду пити страшно. Раз випила, то день у туалєті просиділа. Треба заставити цей завод очищувати воду перед тим, як її викидати.
На підприємстві скептично ставляться до звинувачення селян.
— Та нас вже стільки раз перевіряли: якби малейше відхилення було, вже закрили б, — розкачує рукави сорочки директор товариства "Айва" Анатолій Брода. — А вода у нас не така вже й погана. От на території є колодязь. З нього легко води можу напитися.
Чоловік набирає повні пригорщі води і випиває. Сміючись, витирається рукавом.
— Тепер вірите? Наше підприємство працює й дає людям можливість підробити, — говорить Брода.
У сільраді запевняють, що шкоди завод не завдає.
— Вода тут в усіх криницях погана, — говорить сільська голова 50-річна Тетяна Аносова. — Моя мама на другому кінці села живе, а у криниці теж перевищення нітратів.
До обласної екологічної інспекції зі скаргами на погану екологічну обстановку в селі ніхто не звертався. У Вінницькій районній санепідемстанції також таких звернень не зафіксовано.
— Ми щорічно перевіряємо колодязі в селі, — говорить лікар районної СЕС 25-річний Микола Гоменюк. — В Писарівці вода задовільна. Була б краща, якби ці криниці почистити.
2 
35413
Коментарі