Родина Прокоповичів два роки мешкає в будинку в селі Селище Тиврівського району, за 15 км від Вінниці. Шлакову хату без зручностей придбали за 74 тис. грн. Частину помешкання займає ванна. Воду попередні господарі носили з криниці.

— У нас була криниця у дворі, але дуже глибока, більше 20 метрів, — розповідає 30-річний Олександр Прокопович. — Звичайний насос "Водолєй" нам не підходив, він не міг потягнути воду з такої глибини.

Олександр опустив у криницю глибинний насос за 700 грн. За два місяці він згорів.

— Маленький двигун працював із перевантаженням, — розмірковує чоловік.

Олександрові довелося поміняти чотири насоси. На них витратив 2,8 тис. грн.

— Насоси не дають постійного тиску, — пояснює. — Іноді після відкручування крана води не було ще 10 секунд.

У господарчому магазині Вінниці Олександрові порадили потужну насосну станцію з баком для накопичування води. Працює вона від мережі 220 В. Бак уміщує 30–80 л. Насос заповнює його та вимикається. Щойно у ванній відкручується кран, стиснене повітря виштовхує воду у трубу. Двигун станції працює періодично, тому установка служить довше.

Господар придбав за 1200 грн італійську насосну станцію "Педроло" з баком 50 л. Ще 300 грн витратив на пластикові труби.

— Майстер казав, що насос можна встановити всередині криниці. Для цього треба було закріпити металеву решітку і поставити на неї насосну станцію, — додає Олександр. — Та тесть казав, що так робити не варто, бо вона може зіпсуватися від надмірної вологи. Краще викопати яму біля криниці, її треба вимурувати й добре утеплити, щоб зимою не замерзла.

Іноді станції ставлять на горищі або під умивальником у ванній. Майстри не радять цього робити, бо вони шумні.

Із колодязя чоловік продовбав отвір для труби. На дні ями виклав підмурівок. По стінці криниці опустив дюймову металопластикову трубу і під"єднав її до насоса. У яму зі станцією підвів електрострум.

— Варто поставити захист від сухого ходу. Щоб насос не хапав повітря, якщо рівень води опуститься нижче водозабору, — радить 44-річний Юрій Березюк, майстер зі встановлення насосних станцій.

На криниці завглибшки 26–40 м ставлять інжекторні пристрої з потужними двигунами за 2,3–2,6 тис. грн. Від них опускають дві пластикові труби. Одна засмоктує воду. Друга витягує з криниці повітря, що поліпшує підйом у першій трубі.

— Станції на 60–80 літрів ставлять лише на великі будинки, які мають більше чотирьох точок споживання води (кранів, унітазів), — пояснює Березюк.— Тоді насос умикатиметься рідше і прослужить довше. Двічі на рік потрібно перевіряти тиск повітря та міняти резинову грушу, яка качає воду.

×