У Вінниці 28–29 травня двоє перуанських індіанців дали концерт на площі Театральній, яку називають вінницьким Парижем. Чоловіки мали інструменти з бамбука, кактусів, квасолі. Послухати музику зупинявся кожен другий перехожий.

— Ми шість років живемо в Україні, — каже поганою українською Педро, прізвища не називає. Мовляв, усе одно неправильно напишете. — Я навчався в Києві на дипломата, але потім повернувся до Перу. Та ваші краї заманили. У мене дружина — українка.

Педро з жінкою раз на рік їздить до Перу.

— Тепер подорожуємо з другом в центральних та західних областях України, — говорить чоловік. — Влітку працюємо в Ялті. Гроші заробляємо, коли даємо концерти у Києві. А вуличні виступи в інших містах — то для душі і щоб познайомити українців із нашою музикою. Бо на корпоративні вечірки приходять поїсти, покурити, поговорити, а на вулиці зупиняється послухати музику той, кому вона подобається. Приємно, що у Вінниці люди знають про індіанську культуру, про Перу.

Музиканти мають зо 20 інструментів. Із собою возять десяток — з бамбука, кактуса, горіхів, сушеної квасолі, калабасу. Роблять їх на замовлення.

— Індіанські інструменти мене зацікавили ще в дитинстві. Із восьми років почав на них грати, — продовжує Педро. — Зараз маю кілька десятків учнів. Усі вони українці, є і чоловіки, і жінки. Розкидані по Україні. Але люблять перуанську музику.

Артисти возять із собою диски з власними записами. Продають за 40 грн.

×