Ексклюзиви
Четвер, 14 серпня 2008 17:31

Художнику Григорієві Никуну підказує донька

Автор: фото: Тамара ТИСЯЧНА
  Григорій Никун на першій персональній виставці. До цього соромився своїх картин. Він їх навіть підписував ”Ю. Никун”. На картинах у залі лише квіти
Григорій Никун на першій персональній виставці. До цього соромився своїх картин. Він їх навіть підписував ”Ю. Никун”. На картинах у залі лише квіти

5 серпня в Музеї Михайла Коцюбинського відкрилася художня виставка "Квіти" Григорія Никуна, 62 роки. На ній представлена 21 робота — квіти, пейзажі, натюрморти, автопортрет. Це перша персональна виставка чоловіка.

Григорій Никун живе і працює у селищі Кирнасівка Тульчинського району. Має 40 років педагогічного стажу — викладав образотворче мистецтво та біологію. 11 років був директором місцевої школи. Тут же працює вчителем образотворчого мистецтва його донька Наталя.

— Живописом я займаюся років 40, — розповідає митець. — Це мій відпочинок. Перейняв захоплення від батька. Він у колгоспі імені Леніна села Паланка був художником. Малював різні партійні лозунги, плакати.

Григорій Никун із 6 класу працював у редколегії шкільної газети.

— Одного разу дали мені завдання — намалювати хлопців, що розмовляють на уроці, — згадує. — Я намалював. А наступного дня читаю під малюнком підпис: "Григорій Никун і такий-то, такий-то (мій товариш) постійно розмовляють під час уроків". Це, фактично, був мій перший автопортрет.

На виставці є перші роботи автора, які створив 30 років тому, — "Гостинність", "Троянди, милі мої троянди".

— Це уже раритет, — усміхається Никун. — Із першою мені розлучитися було би боляче.

Другу картину художник намалював на прохання доньки.

Батьки вдома звали мене Юрою

— Наталя — мій перший критик, аналітик і порадник, — розказує. — Вона закінчила художньо-графічний факультет Південноукраїнського педагогічного університету. Дає грамотні підказки. От, наприклад, картина "На спаса". — Показує попереду себе. На полотні зображений білий рушник, на ньому — тарілка з медом, надрізаний хліб, яблука, груші. — Я зробив трохи більше яблук, а Наталя сказала прибрати, хліб зробити на рівні тарілки.

Роздивляючись роботи, помічаю, що підписані вони "Никун Ю.".

— А я думав, ніхто не помітить, — сміється художник. — Річ у тім, що на Україні є давня традиція: давати дитині два імені. Одне вона отримує при хрещенні, тоді мене назвали Григорієм. А другим ім"ям батьки називають дитину, щоб відігнати злих духів. Тому вдома звали мене Юрою.

Зараз ви читаєте новину «Художнику Григорієві Никуну підказує донька». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода