Обласна рада та облдержадміністрація Хмельниччини звернулися до Міністерства транспорту з проханням передати області лікарню в Клубівці Ізяславського району. Її збудували 2004 року за вказівкою тодішнього міністра транспорту нині покійного Георгія Кірпи. Він народився у Клубівці 1946 року.
Нині в селі 2 тис. жителів. Тут живуть двоюрідний брат Кірпи 71-річний Ігор Кошель та родичі його дружини. Раніше мінтранс відремонтував у Клубівці садочок, будинки культури, побуту, заасфальтував центральну вулицю.
Нову лікарню зводили сім місяців. Мінтранс виділив на це 45 млн грн. Кірпа сам контролював будівництво. Коли йому щось не подобалося, недоліки усували миттєво.
На колишньому пустирі на околиці села звели будівлю площею 7 тис. кв. м. Провели газ та воду. Відкрили хірургічне, урологічне, травматологічне відділення, реанімацію.
При вході до лікарні на стіні висить великий портрет Кірпи. Перший поверх займає поліклініка. Рентгенкабінет для неї монтував інженер зі Швейцарії. Нині цей та кабінет ультразвукової діагностики не працюють.
На другому поверсі — стаціонарне відділення на 12 двомісних палат та одну для високопосадовців. Також тут є хірургічний бокс із операційною лампою, що коштує 39 тис. євро.
Цокольне приміщення використовували під водолікарняне відділення. У ньому встановили єдину на той час квант-камеру для лікування захворювань дихальних органів.
— Ми робили більше операцій, ніж у трьох районах разом, — розповідає директорка, головна лікарка Клубівської лікарні Світлана Кущук, 40 років. — Приїжджали люди з інших районів і областей. Пацієнти йшли на ім"я досвідченого хірурга Миколи Лозов"ягіна. Він раніше працював у військовому госпіталі в Славуті.
Після смерті міністра 2005 року лікарню перевели на госпрозрахунок. Дотація Укрзалізниці йде лише на зарплати та оплату комунпослуг. Зі 114 працівників залишилося 33.
Стаціонар та водолікарню закрили. Лікарі скаржаться, що саме в цих відділеннях вони могли б заробляти найбільше. Хворі, які звертаються до лінійної лікарні, перебувають на денному стаціонарі. Операції роблять нескладні, які можливі в умовах поліклініки.
У поліклініці нині працює стоматолог, лор, уролог, гінеколог, хірург-травматолог. Клубівецька лікарня — єдина медична установа для всіх сіл області. Біля кожного кабінету лікаря на м"яких стільцях чекає по кілька людей. Послуги платні. Прийом гінеколога та лора коштує по 14 грн, хірурга — 10. За аналіз крові треба заплатити 5 грн.
До лікарні звертаються багато працівників Хмельницької АЕС, аби зробити аналіз крові. Кращого обладнання в регіоні немає.
Ми робили більше операцій, ніж у трьох районах разом
— Ми з семимісячною донькою добиралися з Нетішина за сорок кілометрів, — пояснює 29-річна Олена Куц. — Приїхали на консультацію до хірурга Лозов"ягіна.
— Я з сусіднього села Білогородка, — каже Валентина Ігнатова. — Уже здала кров, чекаю за годину результат. У райцентрі два дні згаєш, бо результат буде тільки наступного дня. А тут ще й аналіз розгорнутіший і точніший.
Жодного приладу чи інструмента з лікарні не віддали. Закриті палати провітрюють і прибирають через день. Медики готові поновити роботу в повному обсязі будь-коли. Лише було б фінансування.
— Нічого незвичайного в Клубівці немає, — зауважує головний лікар Світлана Кущук. — Це нормальні приклади сучасної медицини. Потрібно вже зрозуміти, що й в селі люди заслужили таку лікарню.
— Якщо сьогодні не збережемо лікарню в Клубівці, іншої такої ніколи не подарують району, — зазначає виконувач обов"язків першого заступника голови Ізяславської райдержадміністрації Микола Рижик. — Для села — це й робочі місця, й соціальна інфраструктура. Жителі району мають нормальне медичне забезпечення. Райдержадміністрація пропонує керівництву Південно-Західній залізниці передати лікарню в комунальну власність області або в оренду Хмельницькій АЕС. Допоки залізничники рішення не прийняли.
Після відкриття лікарні Георгія Кірпу в Клубівці більше не бачили. Його ім"ям у селі назвали центральну вулицю.
3 
35413
Коментарі