У селі Вікнина Гайворонського району Кіровоградщини святкували 115-річницю із дня народження байкаря Микити Годованця. Подоляни називають його своїм земляком. Село Вікнина раніше належало до Гайсинського повіту.
Урочистості проходили в музеї Микити Годованця.
— Хотіли побудувати музей на місці його будинку, тому й облаштували його в школі, — каже директор сільського будинку культури Наталія Загоруйко. — На столі його окуляри, чорнильний набір, палітурка записника. На ній напис "Колима". Там байкар відбував покарання за свої гостросатиричні твори. Тут і знімки, зроблені Годованцем. Він мав фотоапарат "ФЕД". Фотографією заробляв на життя.
Племінниця Микити Годованця Галина Смілянець показує знімок із сімейного альбому. На фото їй три роки. Фотографував дядько Микита. На звороті знімку написав вірш.
Школярі без запинки декламували напам"ять байки Годованця. Літератори кажуть, вони важко запам"ятовуються. За своє життя він написав понад 1,5 тис. байок.
— Дядько був щирий, гостинці приносив, — каже Галина Смілянець, 58 років. — Любив грати на скрипці та гітарі. Співав "Несе Галя воду", "Взяв би я бандуру", "Туман яром, туман долиною".
Колись на святкуванні 70-річчя від дня народження, редактор журналу "Перець" Федір Маківчук сказав про Годованця "...Мудрий, як Езоп, гострий наче бритва".
2 
35413
Коментарі