— У Києві зсуви ґрунтів були завжди. Особливо на правому березі. Він збудований на схилах долин річок, ярів і балок. Рельєф нерівний. Його перепад сягає десятків метрів, — каже столичний гідрогеолог 62-річний Василь Боковой. Працює в міському управлінні протизсувних підземних робіт. Розмовляємо про небезпеку зсувів ґрунтів під житловими будинками в столиці.

За останні три роки в ­Києві сталося 35 зсувів. Найбільше 2013 року — 30. Останній трапився цьогоріч у ніч на 1 грудня на просп. Червонозоряному, 14. Зсунулася опорна стіна багатоповерхівки. Через це виселили 83 людини. Зараз фахівці залатують тріщини дому, роблять водовідведення і розбирають завали. Комісія з надзвичайних ситуацій визнала будинок безпечним і дозволила мешканцям повернутися.

— Якщо спеціалісти дозволили заселення — значить, дім безпечний і немає ризику повторного зсуву. Ділянка, де стоїть цей будинок, — яскравий приклад складних геологічних умов міста.

Що найбільше сприяє зсувам?

— Схили, на яких виріс Київ. Також значно погіршилася якість ґрунтів. Вони насичені водою, розмиваються і сповзають. Зсувам сприяє активне зведення багатоповерхівок. За неякісного проектування й будівництва вони тиснуть на схили і сприяють їхньому сповзанню. Кожна нова забудова — потенційний ризик. Стійкість Києва залежить від проектування, забудови й експлуатації нових будинків.

Як слід правильно будувати?

— Фундамент багатоповерхівки треба ставити на палях. Тоді її вага переноситься на нижчі ­ґрунти, розташовані глибше схилів. Потрібно якісно прокла­дати водопровід, каналізацію, теплопостачання. Труби не мають прориватися й підмивати землю. За нашими підрахунками, дев'яносто відсотків зсувів спри­чинені людським фактором. В основному через бездіяльність служб, що мають стежити за ділянкою.

У яких районах найбільша небезпека зсувів?

— Найнебезпечніші п'ять районів: Подільський, Солом'янський, Шевченківський, Голосіївський і Печерський. Раніше сповзання постійно траплялися від Поштової площі до Видубицького монастиря. На початку 1950-х тут побудували капітальну набережну Дніпра. Це значно зменшило активність зсувних процесів. Для стійкості схилу проклали мережу дренажних систем і галерей. Вони забирають ґрунтові води і відводять їх у Дніпро. Також спорудили спеціальні підпірні стіни.

Зсуви у Києві можливі на території 4 тисячі гектарів. Захисні споруди маємо не скрізь. У центрі є система штолень. Дренажна система діє в районі Олімпійського, у Сирецькій балці, Реп'яховому й Бабиному ярах, на Черепановій горі. Але це — раніше збудовані системи. В останні сім років їх не споруджували через суспільно-політичні проблеми. Зараз розробляємо проекти протизсувних споруд. Можливо, 2016 року розпочнеться їх зведення.

Як контролювати зсувні процеси на ділянках без захисту?

— У нас працюють тільки чотири інженери-­геологи. Вони не можуть стежити одразу за всіма небезпечними ділянками. Якщо бачимо ознаки зсуву — пишемо землекористувачеві, на балансі якого ця територія. За законом, саме власники відповідають за експлуатацію своїх ділянок.

Чи можливі зсуви на лівому березі?

— Там немає схилів і пагорбів. Тому можливі лише штучно викликані сповзання ґрунту. Наприклад, коли забудовник риє 15-метровий котлован під будинок і створює штучний укіс. Зараз до нас часто звертаються за консультацією перед початком подібних робіт. Не відмовляємо.

Прорив каналізації підвищує ризик

Три головні ознаки можливого зсуву. При їх появі необхідно звертатися у ЖЕД чи профільне комунальне підприємство міста.

Схил. Усі будинки на схилах — у зоні ризику. Є сім найнебезпечніших місць, де можливі зсуви: ріг вулиць Провідницької і Радісної, схил озера Глинка з боку вул. академіка Філатова, вул. Кудрявський узвіз, 39, вул. академіка Кащенка, 154, схили Фролівської гори, пров. Учбовий, 7 та вул. Пулюя, 2.

Тріщини. Одна з основних ознак зсуву. Можуть з'являтися в асфальті, стінах будинків, газонах і клумбах.

Витік води. У зоні ризику території, де часто проривається каналізація. Вода розмиває ґрунти і зменшує їхню стійкість.

×