72-річна Раїса Дивінська з селища Брацлав Немирівського району на Вінниччині два роки судиться з настоятелем Свято-Миколаївського собору Української православної церкви Московського патріархату 47-річним Миколою Рогачуком.
Священик поховав трьох родичів на території храму. Могили межують із будинком жінки. Вона вимагає, аби останки перенесли на кладовище.
— Виходжу з хати, а перед очима три хрести стоять. Зразу за парканом. Раніше їх прикривав старий курник. Мусила його розібрати, бо люди йшли до поховань і лякали птахів, — розповідає Раїса Дивінська. — Спочатку батюшка похоронив діда дружини, який теж був священиком. Потім його жінку. А 2012-го — свою дружину, коли померла від раку. Просила перепоховати людей на одному з чотирьох наших цвинтарів. Відмовився.
Шість років ходжу по різних інстанціях, але не знайду управи. Односельці відкрито виступати проти Рогачука бояться. У суді через два роки справу закрили. Мотивували тим, що я двічі не прийшла на засідання.
Жінка подала апеляційну скаргу. Вимагає перепоховання і 10 тис. грн моральної компенсації. Хату продала.
— Віддала за безцінь, бо покупці відмовлялися через могили, — додає Раїса Дивінська.
У Немирівській райдержадміністрації рекомендували священику перепоховати родичів. Їхні могили розташовані близько до житлової забудови, а це заборонено.
— Це спекуляція з духовністю, — говорить Микола Рогачук. — Людина, яка там похована, 50 років служила при церкві. Перепоховати її — кощунство.
Коментарі