1 березня в райцентрі Корюківка на Чернігівщині відзначали 75-річчя Корюківської трагедії. Цього дня 1943-го німецькі військові загони розпочали операцію повного винищення всього населення містечка. Так мстили за зв'язки з радянськими партизанами, які діяли в околицях. За дев'ять днів убили понад 6700 мешканців.
Учасники пам'ятних заходів відвідали місце перепоховання жертв в урочищі Гай. Біля меморіалу опору жителів Корюківки нацистам влаштували мітинг-реквієм за участі народних депутатів та істориків.
— У Корюківці досі не побудований меморіал. Є лише радянський пам'ятник опору. Але потрібно розуміти, що це окремий злочин. Новий меморіал буде присвячений усім подібним трагедіям в Україні, — каже працівник Українського інституту національної пам'яті Сергій Бутко, 58 років. — У СРСР не було гуманітарної політики вшановування жертв серед цивільного населення. Вся увага була прикута до армії.
Корюківська трагедія має свою ідеологічну пастку. Це нацистський злочин, але радянські партизани йому не запобігли.
— Командувач партизанського з'єднання Микола Попудренко у своєму щоденнику пише, що в ніч на 27 лютого розгромили окупантів у Корюківці. А про те, що 1–2 березня було знищене село — жодного слова немає, — додає історик. — Командувачу він теж нічого не доповідав. Хоча рядові партизани рвалися у бій проти нацистів, це ми бачимо в спогадах. Але командування наказу не давало. Комуністичний партизанський рух не ставив за мету захист цивільного населення. Такі злочини були вигідні комуністам, бо підігрівали ненависть до нацистів. Їх роздували в пропаганді, щоб перекрити в народній пам'яті злочини 1920–1930-х — Голодомор, репресії.
На території Корюківської об'єднаної територіальної громади міська рада оголосила 1 березня днем жалоби, 2 та 9 березня — днями пам'яті. Верховна Рада внесла річницю до переліку пам'ятних дат і ювілеїв для урочистого відзначення на державному рівні 2018 року.
4 
35413
Коментарі