15 червня тестом із географії закінчилася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Його пройшли майже 150 тис. людей. Могли обрати п'ять предметів.
Цьогоріч тест із математики поділили на два рівні — стандартний і профільний. Явка на нього була найнижча за два роки — 9246 осіб.
— Останні п'ять років процедура тестування не розвивається, — каже 52‑річний Віктор Громовий, освітній експерт. — Змістове наповнення тестів спрямоване на те, щоб учні вчилися зазубрювати й відтворювати. А мало би бути більше завдань практичного характеру.
Саме ЗНО проводили на рівні 1990‑х — з аркушами та ручками. Сучасні школярі більше пишуть на ґаджетах. Це варто врахувати. На тестах почали економити. Роботи перевіряли один раз і один педагог. Хоча раніше застосовували подвійну перевірку. Навіть у технічних системах створюють механізм "захисту від дурня". Ми його порушили.
В Українському центрі якості освіти кажуть, що до одноетапної перевірки вдалися через брак коштів. Але вона якісна завдяки гарній підготовці екзаменаторів, наголошують.
— Якби державну підсумкову атестацію для одинадцятикласників скасували в грудні чи січні (школярів звільнили від ДПА у квітні. — ГПУ), це зменшило б кількість реєстрацій на ЗНО. Його проведення вимагало б менше грошей, — говорить 45‑річна Іванна Кобернік, співзасновниця громадських організацій "Смарт освіта" і "Батьківський контроль". — Значні суми витратили неефективно. Український центр якості освіти не міг оплатити двоетапну перевірку робіт. Прикро, що в масштабах держбюджету це невеликі кошти. Не вистачило приблизно 50 мільйонів гривень.
Коментарі