Бійці Королівської бригади повністю звільнили райцентр Мар'їнка на Донеччині. Основну частину міста очистили від бойовиків у серпні 2014-го. Але залишалася "сіра" зона — територія між позиціями і бойовиками на околиці міста. Тепер її немає, з нових окопів видно Донецьк за 100 м.
14 червня ворог двічі обстрілює ці позиції. Б'ють із мінометів різних систем і стрілецької зброї. Снаряди потрапляють у житлові будинки. Розтрощує стіни і перекриття. Травми отримують щонайменше п'ятеро цивільних.
— Стрілецька зброя, ручні гранатомети — це вже як буденність для цієї місцевості, — розповідає командир підрозділу Андрій з позивним "Принц". Прізвища не називає. — Тричі за останній місяць противник застосовував артпідготовку по позиціях, що розташовані в населеному пункті. Постраждало близько 20 будинків. Серед місцевих втрат немає. Серед військових було кілька поранених.
Бої у Мар'інці перетворилися на справжню окопну війну. Військові змушені постійно рити нові траншеї.
Ідемо новими окопами, поверх яких ростуть червоні маки. На горизонті видніються терикони.
— Позиції за межами населеного пункту, — пояснює командир, — це має убезпечувати місцевих від артилерійських обстрілів. Розташовані на основних висотах і дозволяють краще оцінювати ситуацію біля міста та контрольно-пропускного пункту "Мар'їнка".
— Было прямое попадание в дом. Женщину с ребенком привалило шлакоблоком, но остались живы. Приезжало ОБСЕ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі. — ГПУ), и ничего не изменилось, — каже боєць із позивним "Заєць". — З того боку стоїть артилерійська бригада "Кальміус". До них із Росії приїжджають курсанти складати іспити. Наші спеціально перенеслися далі від цивільних, але вони все одно туди стріляють.
Найбільше роботи — копати окопи. Доки вдень тримається спека +30° С, земля відносно суха. Під час дощів, на дні траншеї місцями бувало по коліна води.
— Осколок снаряда, що розірвався на вулиці в Мар'їнці, пробив двері будинку і пройшов крізь ногу бійцю, перебивши кістку. Ногу ампутували, — каже один солдат до іншого.
Боєць із позивним "Кордон" на війні з 2014 року. Показує на пробоїну в даху будинку. Каже, бойовики скидають гранати з безпілотника. Одна з них застряла в шифері і не здетонувала.
— РГД (ручна граната. — ГПУ) з переробленим запалом. При зіткненні взривається. А ось воронка від 120-міліметрової міни, яка прилетіла десь дві неділі назад. Он інша. Гатили зранку хвилин 40 по нас. І на другий день так само. Зараз часткове затишшя, а пару днів тому кожен ранок вели вогонь, — розповідає "Кордон". До нього підбігає і ластиться собака Юля темного окрасу. Ловить мух.
З боку противника чути автоматну стрільбу. На неї не зважають.
— Це 15 травня — раз, два, три прилетіло 122-міліметрових снаряда від САУ 2С1 "Гвоздика". Приблизно було 05:20. Осколками дах посікло, шматок шиферу вилетів. У віконній рамі було мішками закладено. Коротше, все вилетіло, — бійці показують розриви від снарядів. — Навколо нас близько 11 штук упало, це те, що ми нарахували.
Запитую, чим відрізняється тут війна порівняно з іншими ділянками фронту.
— Раніше стояв на шахті біля КПВВ "Майорськ", під "Гігантом" (сусідній терикон. — ГПУ), потім під Горлівкою, біля Ленінського, — розповідає бородатий боєць з позивним "Дядя Вова". Воює на передовій з п'ятої хвилі мобілізації. — Усюди ворог різний. До каждого нада приспособитися, придивитися, оцінити. А загалом, працюють одинаково, ізподтішка. Хочуть, щоб ми розслабилися. Буває пару днів тишини, ми ходимо розслаблені, то-сьо, а тут хоп — і прилетіло.
На одній зі стін наклеєний аркуш паперу з написом "Воїне, пам'ятай! Вдома тебе чекає сім'я. Снайпер чекає на твою помилку!!!"
— Якщо у нас тиша, значить вони ще тверезі або відсипаються після минулої п'янки. Без спиртних напоїв і наркотиків воювати не можуть. Включать пісні російські і бухають. Як тільки ми чуємо, вже знаємо, що двіжуха буде. Люблять із самого ранку кошмарити. Серед ночі — з 02:00 до 06:00. Щойно КПВВ о шостій ранку відкривається, відразу замовкають, — розповідає "Заєць".
Вечоріє, йдемо з позицій у місто. Мене супроводжує командир "Принц" із двома бійцями. Коли один із них відстав, командир по нього повертається: "Ми своїх не кидаємо". Наздоганяють нас.
— Ви давно у війську?
— Підписав контракт 2014-го після закінчення університету. Тоді суспільство поділилося на два табори. Не було сірого, тільки чорне і біле. Треба було обирати сторону, я обрав захист Батьківщини. Щоб доказати, що ми громадяни України, її потрібно захищати. Згодом це стало моєю професією.
Знищили біля 200 бойовиків
Мар'їнка розташована на околиці Петровського району Донецька. До війни жили понад 10 тис. людей, нині залишилася половина.
Місто від окупантів звільнили 5 червня 2014 року. У червні 2015-го бойовики спробували відбити населений пункт. В атаку пішли два загони. Потрапили у засідку українських військових. У боях знищили близько 200 окупантів.
Це був останній великий наступ терористів. Після цього з'явилася лінія фронту, що практично незмінна дотепер.
3 
35413
Коментарі