38-річний Василь Івасюк із села Кліводин Кіцманського району Чернівецької обл. до 2003-го працював учителем історії. Нині має 102 га землі, де вирощує озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, ріпак, капусту. По 40 га займають кущі смородини та яблуні.
— Сподіваюся, що через два-три роки цей сад даватиме непогані врожаї. Моє господарство включене в державну програму розвитку садівництва. Як наслідок, 40 відсотків затрат держава мені вже повернула, а це немала сума — понад 300 тисяч гривень. А зі збутом проблем немає: у мене ж елітні сорти ягід. Збуватиму виробникам соку — фірмам "Сандора" та "Джафа". Вони самі вийшли на мене.
Після закінчення педучилища та історичного факультету Чернівецького національного університету Івасюк працював учителем в Іванківцях.
— Коли Союз розпався, не було зарплати. А тут перший син народився. Я звільнився з роботи, хоча квартиру обіцяли та посаду завуча, — розповідає чоловік. — Заробляв "човниковими" рейсами за кордон. Возив із Польщі овочі.
Там Івасюк познайомився з чоловіком, який за три роки почав непогано заробляти на овочах. Це його зацікавило:
— А тут ще вдома вичитав у районці, що оголошено конкурс на невитребувані паї. 2003-го виділили мені 67 гектарів запущеної землі у Кліводині, яку 9 років ніхто не орав. Із цієї кількості на 6 гектарах посадив овочі, на 11 — озиму пшеницю. Решту поля залишив під чорним паром.
На околиці райцентру Василь Івасюк орендує склад для продукції. Тут кілька робітників чистять капусту і складають її в дерев"яні ящики.
— Маю качанисту двох видів — білокачанну та пекінську, — розповідає фермер. — Пекінську на Буковині майже ніхто не вирощує в такій кількості. Та й копітка то робота — обидва види висаджую з розсади, вручну. Але незабаром матиму відповідну техніку. Збуваю капусту київській фруктово-овочевій компанії, яка має 62 магазини у столиці. Беруть у мене кияни й моркву. Через день-два копатиму.
Василь Івасюк агрономічні знання освоював самотужки. Відвідує семінари з овочівництва, їздить за кордон. Облаштував ставок на 18 га, води в якому не було 20 років, запустив рибу. У фермера ростуть син Іван, 17 років, 15-річна дочка Євгенія. Дружина Галина доглядає за 1,5-річним Володимиром.
— Шкодую, що раніше не пішов у фермерство, — каже Івасюк. — Міг чимало техніки придбати за безцінь.
8 
35413
Коментарі