У львівському музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" 5 вересня відкрили дисидентську камеру поета Григорія Чубая. Він помер 31 рік тому. Цього року видали збірку всіх його творів "Грицько Чубай. П'ятикнижжя". Митця називали найяскравішим поетом 1960-1970-х. Чубай — автор, зокрема, вірша "Коли до губ твоїх". Пісні на слова батька виконує його син Тарас із гуртом "Плач Єремії".

Мистецький вечір, посвячений Чубаєві, зібрав півтисячі прихильників. На другому поверсі музею-тюрми показали камеру, де сидів поет 1972 року. За сміливі вірші та дружбу із львівськими дисидентами кадебісти провели обшук удома, а його три дні допитували у камері. Пропонували співпрацю та відмову від антирадянської діяльності.

— Коли забирала Грицька, він був у тяжкому стані, — каже вдова Галина Чубай, 64 роки. Показує у камері особисті речі покійного чоловіка — книжки та піджак. — Мені здається, його чимось наколювали, бо був сам не свій. Упав у тяжку депресію, не розмовляв. Я боялася, що це закінчиться психіатричною лікарнею. Грицько помер 33-річним.

У дисидентській камері є залізне ліжко, друкарська машинка. Стіни обписані віршами.

×