Ексклюзиви
Пʼятниця, 15 квітня 2011 11:49

Телязький війт Ярослав Кравченко організовує похід на Київ

— Кравченка? Голову? Знаю, звичайно. Він мужик що треба. Його весь район боїться. Як треба яку проблему вирішити, то знає, як і міліцію потрусити, і прокуратуру. За ним люди підуть і на Київ, і дальше, — розповідає дорогою до села Теляж Сокальського району Львівщини таксист 36-річний Василь Головатий.

Телязький війт Ярослав Кравченко, 42 роки, наприкінці березня розіслав поштою листи до різних державних установ. Вимагає від президента України, уряду, Верховної Ради повернути у державну власність стратегічні об'єкти, забезпечити рівень зарплат не нижче $2,5 тис., знизити ціни на комунальні послуги, виділити кошти на ремонт усіх доріг, зробити безплатною та доступною медицину. Якщо до 1 травня влада не візьметься за виконання цього ультиматуму, Кравченко організує громаду на піший марш до Києва.

Теляж за 10 км від райцентру. До сільради входять іще два села — Ульвівок та Трудолюбівка. Загалом майже 1600 жителів. У Теляжі є школа, дитсадок, народний дім, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин.

У п'ятницю по обіді зустрічаємо Ярослава Кравченка біля сільради. Він щойно повернувся з наради війтів у Сокалі.

— У районі є асоціація голів. Входять 34 особи, зараз 12 зібралися. Усі підтримали ультиматум, ще двоє свою згоду телефоном висловили. Їх також уже достали постійні нарікання та бідкання громад, — говорить Кравченко. Пропонує пройтися селом.

Ідемо центральною вул. Ланковецькою. Тут одноповерхові цегляні хати, більшість не поштукатурені. Дорога у вибоїнах та калюжах. Автобус до села курсує раз на день.

— Ото в нас такі дороги — яма на ямі. Ні пройти, ні проїхати, як дощ випаде. Правда, пані Марія? — звертається до селянки, яка чистить біля хати паркан.

— Та дороги такі, що машина скоро мені в пліт заїде, бо тут вже ся ніц проїзного не лишило, — відказує та. — І що рік, то гірше. У наше село два автобуси заїжджали. Торік один так на яму наїхав, що весь зад в калабані лишив. Відмінили той рейс.

— Ця дорога районного значення, нею машини на Волинь їздять. Власними силами вже би давно ями позасипали. Але не можна. Тоді нас би по прокуратурах затягали. Таке в сусідньому селі було. Парадоксальна держава. Сама нічого не робить і іншим не дає, — розказує війт.

— Голово, добре, що вас здибкала! Що там із моїм льохом? Вода вже в кухні. Скоро плавати будемо. Тут із 20 хат таких. То що — будуть робити яку меліорацію чи ні? — кричить із подвір'я 76-річна Анна Полавська.

— Кожен раз як у районі буваю, про вашу біду говорю. Нічого поки що, — знизує плечима Ярослав Валентинович. — У тих людей страшна біда, — пояснює. — Підземні води до хати доходять, топлять підвали, помешкання. Треба канали за селом розчистити. Але грошей нема. Район також би цим займатися мав, але там нікому то не в голові. А люди самі що зробити можуть за свої копійки? У селі що не друга хата — то по одному-двоє на заробітках за кордоном. У мене самого і жінка, і мама, і теща виїхали. А я не можу поїхати, хочу тут толк якийсь зробити.

— Другий термін головую, — продовжує. — Маю 2100 гривень зарплати. Беру половину, решту на потреби громади перечислюю. Що можу — помагаю. Якийсь ремонт у народному домі, вікна в ФАПі поміняли, ґрунтову дорогу підсипали. Але то дріб'язок із тим, що треба зробити. Люди щодня приходять, жаліються, а я безпорадний. Тому і скликав сільський схід. На ньому про ультиматум і заговорили. Вимоги, які там висуваємо, — всі згідно з Конституцією. Хочемо зарплати більшої, бо ціни виросли. Чому саме 2,5 тисячі доларів? Я взяв за приклад країну Ізраїль. Там ціни на продукти, як у нас. Якщо влада не виконає ультиматуму, 3 травня збираємо людей на головній площі Сокаля. Ітимемо пішки. Кожен охочий приєднатися зможе. А люди, які стільки кілометрів протопчуть до столиці, безрезультатно звідти не повернуться.

63-річна Галина Поляк підтримує війта:

— Піду, хоч єм і не годна. І синів візьму, і невісток, внуків. Бо то вже несила терпіти. Виживаю. Виховала шестеро дітей — пільг ніяких. Пенсія 800 гривень, за газ 600 віддаю.

Зараз ви читаєте новину «Телязький війт Ярослав Кравченко організовує похід на Київ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 887
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода