Молодого батюшку в невеликому місті Балаклія, що під Харковом, знали всі. Його батько також був священиком, тому й до молодого служителя люди ставилися прихильно.
— Ми в нього вірили. Думали, він нам храм збудує. Скільки просив — завжди жертвували копієчку, не жаліли на святе діло, — каже 53-річна Ольга Крупиця.
З часом 24-річний отець Олександр став приторговувати золотом. Пропонував купити своїм прихожанам за нижчими цінами. Потім допомагав людям отримувати банківські кредити.
— Ми так були йому вдячні, що допоміг нам узяти в банку 20 тисяч гривень, — згадує 45-річна Валентина Олексійчук. — Він сам пішов, взяв гроші в банку, приніс нам додому. І відразу ж позичив у нас 5 тисяч. Сказав, що ненадовго. Ми й гадки не мали, що батюшка нас може ошукати.
Подібним чином священик позичив гроші в інших родинах. Парафіяни стали помічати, що священик раз за разом купує дорогі автомобілі. За рік змінив "жигулі", "деу" та "хюндай".
Батюшка зареєструвався як приватний підприємець і відкрив власний магазин із продажу оргтехніки. Усе це він купував за банківські кредити. Коли священик кілька разів пропустив термін виплати кредиту, співробітники банку подали заяву до міліції.
Правоохоронці завітали до батюшки з перевіркою, але не затримали його. Після цього отець Олександр зник. На той час сума позичок перевалила за 200 тис. грн.
Люди почали нести скарги до прокуратури. Там порушили кримінальну справу за шахрайство. Після цього батько священика отець Ігор відразу пішов на пенсію. У те, що його син — злочинець, він не вірить.
Деякі обмануті прихожани на батюшку зла не тримають і готові його пробачити.
— Обідив він нас, звичайно, дуже сильно. Ми не думали, що він так може зробити, — каже Ольга Крупиця. — Та на все, що робиться, є воля Божа. Він тоже колись попросить пробачення — і в Бога, і в людей.
4 
35413
Коментарі