Черкащанина Юрія Ткаченка, 44 роки, призвали на 45 діб служити в медичній роті у селищі Гончарівське на Чернігівщині.

— Як приїхали, дали одіяло, подушку й матрас. Постєлєй досі немає. Ліжок усім не вистачає, дехто спить на надувних матрасах. Нарахував у полку приблизно 3 тисячі осіб. Люди різні, найменшому 22 роки. Він тільки 11 місяців тому повернувся зі служби. Ті, хто мають сім'ї, хвилюються, бо в багатьох непогашені кредити залишилися. Годують іноді смачно, іноді просто "можна їсти", — каже Юрій Ткаченко. — Насипають в одноразові тарілки, бо купи брудного посуду немає кому мити. Меню різне. Каші, супи, м'ясо, сосиски, компот. Навіть мед дають. Багато чого з продуктів люди привозять.

Ткаченко працює в Черкаському обласному онкодиспансері лікарем-анастезіологом. Робоче місце за ним зберігається.

— Одразу, як Юру забрали, то з відділу кадрів лікарні дзвонили й сказали, що звільнять і зарплату виплатять лише за два місяці. Але пізніше з'ясувалося, що чекатимуть рік зі збереженням середньомісячної заробітної плати, — пояснює Жанна, дружина Юрія. — Я зраділа, що на роботі залишили, бо в нас двоє дітей.

×