Український журналіст 47-річний Роман Сущенко написав листа з московського слідчого ізолятора "Лефортово" колезі 52-річному Олегу Кудріну.
"На запорошених бібліотечних полицях "Лефортова" є російськомовні переклади українських класиків. Зокрема "Тронка" і "Прапороносці" Олеся Гончара, "Степовики" і "Степові далі" Юрія Дольд-Михайлика, повісті та оповідання Івана Ле й Михайла Коцюбинського, романи Михайла Стельмаха і Павла Загребельного, — пише він. — Першими взяв до рук повісті Івана Франка з 10-томника, переданого друзями. Крім знайомих зі школи "Борислав сміється" і "Захара Беркута", вразили "Близнюки", "Боа Констріктор", "Перехресні стежки" та "Для домашнього огнища". Спадщина Каменяра — скарб. Франко серйозно допоміг мені в пошуку нових смислів. Перебування в неволі знайшло сенс і мету", — йдеться в листі.
Сущенка затримали 30 вересня 2016 року в Москві. Назвали "кадровим співробітником української військової розвідки". Відкрили кримінальну справу за шпигунство. Днями призначили медико-психологічну експертизу.
"Зараз як гаряча страва в камері на мене чекають "Убити пересмішника" Харпер Лі, "Елегантність їжачка" Мюріеля Барберрі, "Квіти для Елджернона" Деніела Кіза, "Загибель титанів" Кена Фоллетта, "Прислуга" Кетрін Стокетт, — пише Сущенко. — На десерт залишимо "Співаючу траву" Доріс Лессінг і "Шоколад" Джоан Харріс. Духовної їжі на два-три місяці — більш ніж достатньо. Понад вісім місяців, як моє життя круто змінилося. Першого тижня мозок ненавидів ранок. Це означало, що знову треба справлятися з думками. У вирі шоку, страху, абсурду, безсилля, відчаю книжка стала рятівним кругом".
Коментарі