Серед полонених моряків були два працівники Служби безпеки України. 24-річний Андрій Драч служив контррозвідником на катері "Нікополь", а Василь Сорока, 28 років, —на "Бердянську".
Андрій Драч родом із села Городок Іллінецького району на Вінниччині.
— Син чимало пережив, досі не може прийняти смерть батька, — говорить Тетяна Драч, 44 роки, мати офіцера. — Леоніда не стало, коли син був у полоні — у квітні цьогоріч на 51‑му році. Я йому про це повідомила за місяць. Адвокати говорили, був у розпачі, але взяв себе в руки. Відписав, щоб ми трималися і були сильні.
Андрій Драч вчився в морській академії ім. Павла Нахімова в Севастополі. 2014‑го був одним із курсантів, хто співав гімн України під час того, як сепаратисти знімали з академії український прапор і піднімали російський. Закінчував її вже в Одесі.
6 вересня Тетяні зателефонували з офісу уповноваженого з прав людини. Повідомили, що син прибуде 7 вересня до Києва.
— Бачила, як сходять хлопці, а сина ще не було. Ті секунди здавалися вічністю. І тут — він. Не вірилося, що бачу свою дитину. Підбігла до Андрія, обійняла. Він мене благав: "Мамо, не плач". А сам тримався. Чоловік.
Коментарі