— У нього була пухлина підшлункової залози. Хворобу виявили випадково у вересні, бо спина боліла. Медикаментозно не лікувався, навіть не робив спроб, — говорить священик 40-річний Богдан Тимошенко про київського фольклориста й етнографа Олексія Долю, 53 роки. Він помер 4 грудня.

Олексій Доля народився 1964 року в селі Плішивець Гадяцького району на Полтавщині. Закінчив факультет філології Київського університету ім. Тараса Шевченка. З третього курсу працював у Державному музеї народної архітектури й побуту в Пирогові. Понад 20 років вивчав народні ремесла, організовував тематичні ярмарки для майстрів.

— Якось етнограф Світлана Щербань приїхала в рідне село Олексія Леонтійовича. Шукала експонати для музею в Пирогові. Їй підказали хату. Там зустріла підлітка Олексія Долю. Йому сказали лізти на горище по прядку (знаряддя, на якому пряли нитки. — ГПУ). Тоді зрозумів, що буде етнографом. Казав мені: "Як ото поліз на горище, потім все життя по них лазив", — говорить журналістка 40-річна Наталія Фіцич. З Олек­сієм Долею провела в експедиціях майже вісім років. Разом зняли документальні програми про народні ремесла та звичаї.

Олексій Доля зібрав тисячі етнографічних експонатів. Був автором проекту "Українська традиційна іграшка та лялька". Майже 10 років їздив в експедиції Чорнобильською зоною з письменницею Ліною Костенко.

Останні роки допомагав пораненим військовим і волонтерам на Донбасі.

— У хлопців після війни найбільша проблема — реабілітація. І психологічна, й медична. Вони не хочуть іти до лікарів, — розповідав в інтерв'ю Олексій Доля. — Всі вважають себе здоровими. Але цей післявоєнний синдром був, є і буде. Чимдалі — гірше. Моя найтяжча ділянка — воювати з атовцями, які не хочуть лікуватися.

Більшу частину життя етнограф прожив у гуртожитку заводу "Радар" у Києві. Збирав колекцію кераміки й дерев'яних ­ложок.

У листопаді цього року Доля прийняв чернечий постриг під ім'ям Нестор.

— Віра була в нього на першому місці. Хотів стати монахом ще 26 років тому. Тоді не вийшло, — каже Богдан Тимошенко. — Не пропускав богослужіння й жодної можливості причаститися. Так і помер — за годину після святого причастя на свято Введення Пресвятої Богородиці до храму.

Олексія Долю поховали 6 грудня на чернечому кладовищі в селі Мощун під Києвом. У нього залишилися сестри — Галина та Марія. Живуть у Гадячі. Брат Григорій помер цьогоріч.

×