Із лютого 2014 року в Україні демонтують пам'ятки комуністичного минулого. Цього вимагає Закон про декомунізацію. Знесли понад п'ять тисяч скульптур і погрудь Леніна та інших вождів режиму. На окупованій території Донеччини та Луганщини цього не зробили.

— Памятники Ленину до сих пор стоят на центральных площадях в городах, — каже 56-річний Олексій Петрович з окупованого Харцизька. — Найбільше їх у Донецьку й Макіївці.

У січні 2016-го монумент Леніну в Донецьку намагалися підірвати невідомі. Пошкоджена стела та права нога. Бойовики спіймали двох чоловіків неподалік. Посадили до в'язниці, звинуватили в теракті.

Тут демонтують пам'ятки історії. Прибрали скульптуру "У перспективі", встановлену 2010 року у сквері біля Донецького українського музично-драматичного театру. На її місці камінчиками виклали прапор ДНР.

— Італійський художник Лоренцо Квін виготовив "У перспективі" у вигляді бронзової руки, що тримає кришталеву кульку, — каже 42-річна Інна Морозова з Донецька. — На п'єдесталі напис: "Ми живемо в крихкому світі, майбутнє якого — в наших руках. Кожен може зробити світ кращим, постарайтеся уявити його в перспективі".

2015-го бойовики знищили пам'ятник жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Сніжне. Рішення ухвалили на засіданні народної ради ДНР. Назвали це "відновленням історичної справедливості". У травні 2016-го зняли меморіальну дошку жертвам репресій із фасаду Донецької консерваторії.

В окупованому Донецьку відкривають пам'ятники та стели вбитим бойовикам. На фасадах шкіл вішають гранітні таблички з іменами тих, хто там навчався.

— На кладбище "Донецкое море" поставили памятник Захарченко во весь рост (бойовика Олександра Захарченка ліквідували 31 серпня 2018 року. — ГПУ), — каже донеччанин 25-річний Сергій Коваленко. — На річницю вбивства там облаштували меморіальний комплекс із хрестом і двома білими ангелами. На честь Захарченка перейменували площу навпроти облдержадміністрації. На будівлі повісили дошку з його портретом. А біля "Донбас Арени" — бюст за 2 мільйони гривень.

На так званій алеї слави в Донецьку розмістили пам'ятники бойовикам Михайлу Толстих та Арсену Павлову на прізвиська Гіві та Моторола.

— Зроблені в одному стилі, — додає Коваленко. — Майже у всіх школах місцева влада встановлює меморіальні дошки бойовиків, які загинули під час боїв. 6 грудня торік в горлівській школі №35 зробили таку на честь Влада Недавнього.

У грудні торік у Донецьку відкрили другий пам'ятник російському співаку Йосипу Кобзону (помер 30 серпня 2018-го. — ГПУ). Поставили біля бюста Олександра Захарченка. Перший монумент звели за життя співака 2003 року.

— Через пам'ятники бойовикам окупанти трактують історичні події по-своєму, — каже історик 38-річний Станіслав Федорчук. — Створюють власних героїв і випадки, яких насправді не було. Навмисно вирізають історичні події з пам'яті. Окупаційні війська подають як захисників.

Усі скульптури, що з 2014 року поставили бойовики, — лише для місцевих. Вони породжують міфи. Наприклад, начебто Захарченко турбувався про своїх людей і військових. Цього не було.

Прославляють російських найманців

В окупованому Луганську встановили пам'ятник "російським добровольцям". Його зробила громадська організація "Ліга ветеранів локальних конфліктів" у лютому 2018-го.

— На ньому "вагнерівський хрест" — ним посмертно нагороджують убитих у бою найманців "Групи Вагнера". Є напис "За кров і хоробрість", як і на нагороді. Розмістили скульптуру в сквері "Молодої гвардії" в центрі міста, — каже 59-річний Андрій Валентинович із Луганська. — Це доводить — у нас прямий конфлікт із Російською Федерацією. Російські добровольці вдерлися на Донбас, хоча їх ніхто не просив. Такий самий пам'ятник відкрили і в Сирії. Зображає солдата зі зброєю, який захищає дитину. Насправді вони вбивають дітей.

×