Мільйон гривень виділили з державного бюджету на вакцинацію проти холери, черевного тифу та менінгококової інфекції українських миротворців у Демократичній республіці Конго. Процедури проведуть в індуському військовому госпіталі до кінця місяця.
Український вертолітний загін служить в африканській країні з 2012 року. 250 військових обслуговують бойові вертольоти Мі-24 та Мі-8. Також є аеродромна обслуга й охорона.
— У Конго погана вода, брудна їжа й малярійні комарі. Потрібно бути дуже обережним, — говорить Ігор, 34 роки. Прізвище не називає. Відслужив у Конго попередню ротацію — всього їх було три.
З початку незалежності 44 тис. українських військових побували в 27 місіях. За цей час загинули 55 бійців.
Як одна з держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй, Україна бере участь у миротворчих місіях з 1992 року.
Перша операція була в Боснії та Герцеговині. Тоді 1303 бійці контролювали столицю Сараєво. Загинули 13 воїнів.
Станом на серпень, 388 українських військових служать у миротворчих і поліцейських місіях під керівництвом Північноатлантичного альянсу та ООН.
40 українських військових забезпечували підтримку миру в Косовому. 11 українців в Афганістані беруть участь у тренувально-дорадчій місії НАТО "Рішуча підтримка".
На території невизнаного Придністров'я 10 українських миротворців перебувають як спостерігачі. Шість наших військових підтримують мир у регіоні Аб'єй у Судані. Ще четверо — в Південному Судані.
На Кіпрі охороняє стабільність один український миротворець.
Миротворцями можуть стати військові Збройних сил, Національної гвардії та поліції, старші 25 років, які мають мінімальний 5-річний досвід служби.
Також потрібно мати водійські права категорії "Б", володіти англійською або французькою мовою та бути в хорошій фізичній формі.
Військовому потрібно звернутися до командування частини, щоб воно відправило рапорт до миротворчого центру. Із документів надати дозвіл родини, характеристику від контррозвідників, довідку про несудимість і висновок військово-медичної комісії.
— Основна ціль місії — забезпечення миру в регіоні. Застосування зброї чітко прописане — лише у разі небезпеки для життя людини, — розповідає Ігор. — Будь-які операції — тільки з дозволу штабу місії та під їх егідою. Не буде, як у кіно — все зарегульоване актами. Деякі місії — взагалі без зброї. У них основне завдання — навчання чи спостереження.
Якщо все гаразд, із кандидатом проведуть низку співбесід.
— За миротворцем зберігають українську зарплату. Вона накопичуватиметься. А на місці платять добові кожному бійцю. Їх рівень різниться залежно від країни, де ти перебуваєш, — розповідає колишній миротворець Віктор Лійний, 40 років. — В Іраку 2005 року, ми отримували по 50 доларів на день (1,2 тис. грн. — ГПУ). У Косовому хлопці, знаю, мали по 10 доларів (250 грн. — ГПУ).
Це добрі гроші, й ти їх майже не витрачаєш. Тому що логістика, як правило, "натівська" — з їжею і водою немає проблем.
— Чому військові йшли в миротворці — за це також давали посвідчення учасника бойових дій, — говорить Лійний. — Для офіцерів — піднятися по службі й отримати чергове звання. В мирній армії до 2014 року, щоб вислужитися до полковника, потрібно було або заплатити якомусь генералу, або мати покровителів. А при поверненні з місії були шанси піти далі по службі.
До місії також можуть залучати цивільних фахівців — лікарів і вчителів.
Обміняв кокарду на американський рюкзак
Миротворці з різних країн обмінюються речами. Американців та європейців цікавить військове майно з Радянського Союзу.
— Мені вдалося на кокарду виміняти рюкзак. Із ним 2014-го я пішов на війну на Донбас, — розповідає Віктор Лійний. — Але були й неприємні випадки — наші буквально випрошували собі від форми до тепловізорів. Також у спільних їдальнях траплялося, що гребли все підряд у рюкзаки.
3 
35413
Коментарі