— Де тут медовуха продається? — запитують музиканти гурту "Гайдамаки" у робітників, що монтують сцену на острові Хортиця в Запоріжжі. — Треба буде в дорогу затаритися.
2 травня поблизу комплексу "Запорізька Січ" відбувся фестиваль "Козацький острів". Приурочили його до проводів чайки "Спас" на Міжнародний фестиваль копій історичних кораблів. Її збудували за кресленнями човнів запорізьких козаків XVII ст. За кілька днів "Спас" вирушить через Чорне і Середземне моря до французького порту Брест.
— Якщо отримаємо перемогу — не образимося, — сміється у вуса отаман походу Роман Рось, 36 років.
У добру путь чайку проводжали гурти "Пропала Грамота", "Вій", "Очеретяний кіт", "ТопОркестра" та "Гайдамаки". Протягом дня на Хортиці в наметах на галявині працювали майстерні народних ремесел.
Об 11.00 галявина здригається від вибуху гармат — "Спас" із козаками підпливає до берега. Запрошують на борт глядачів — покататися та спробувати кулешу.
— Зліпила собі горнятко на майстер-класі, а тепер слухатиму хорошу музику, — хвалиться 32-річна Олена, жителька Запоріжжя.
Неподалік розклали вогнище та знаряддя ковалі.
— Сьогодні всі бажаючі з нашою допомогою зможуть спробувати собі зробити підкову, — б"є по розпеченій вогнем залізяці Петро Федоряка, 34 роки, коваль із Миргорода. — Сам її роблю за 40 хвилин. З помічниками на роботу йде півтори години.
Викувати собі підкову коштувало 30 грн.
Із протилежного боку галявини звели малу сцену.
Кобзар Василь Литвин, 66 років, у кросівках "Найк", кольоровій вишиванці, волосся перев"язане вишиваною стрічкою.
— Ми, українці, — мудрий народ, тільки трошечки сліпенький і глухенький, — говорить після виступу. — Та якщо піднапружитись, почуємо голоси своїх пращурів. Вони ж нам все розказують у піснях: як жить, що любить і ненавидіть, із чого сміяться. Як казав Сковорода: "Життя треба прожить так, щоб не без розуму лишитись".
Отаман кінного театру "Запорізькі козаки" запевняє, що зветься Тарасом Бульбою. Актори демонструють на конях складні трюки. Під час швидкого галопу роблять переверти навколо тулуба коня, стають у повний зріст на його спині, на скаку піднімають із землі шапку.
— Репетируємо з конями щодня, — розповідає Бульба. — Кастровані тварини — більш слухняні. Бо кінь, як чоловік — бачить гарну жінку й одразу втрачає голову, — сміється.
Отаман запрошує з-поміж глядачів чоловіка, дає в руки по хворостині й дістає з-за спини батога. Чоловік з переляку опускає руки долу. Глядачі сміються.
— Сухенький, — мацає штани чоловіка Бульба. — Ану, козаче, спробуймо ще раз! — пропонує і збиває батогом вершечок різки.
— За сміливість пригостіться чаркою горілки, — дістає зі скрині літрового кухля й наливає чоловікові "Хортиці".
2 
35413
Коментарі