Через три місяці після липневої повені на Прикарпаття знову прийшла біда. Оселі в гірських районах руйнуються через зсуви ґрунту.
У селі Бабче Богородчанського району на Івано-Франківщині зсуви зруйнували три будинки. У зоні ризику опинилися господарства десяти людей. 28-річна Катерина Наливайчук із двома малими дітьми до повені жила в батьковій старій хаті. Коли земля почала сунутися, перебралася до пустуючої сусідської. Там немає газу й світла, зате безпечно.
— Страшно було. Я ввечері корову у стайні закрила, вона цілу ніч ревла, зранку приходжу, а підлога під нею потріскала, таке саме на подвір"ї творилося, от я і попросилася до сусідки. Їхня хата далі, вони там не живуть, — розповідає Катерина.
За квадратний метр напівзруйнованого житла жінці виплатили по 3650 грн.
— Взяла коло ста тисяч, хочемо купити нову хату, — каже Наливайчук.
Зсуви зачепили п"ять районів області. Людей, які живуть у зоні ризику й потрапляють під першу категорію, губернатор наказав переселяти чи виплатити компенсації. У селі Тростянець Снятинщини постраждалі вважають, що за виплачені гроші купити житло неможливо.
У Марії Семенюк, 48 років, липнева вода на подвір"ї була по пояс. Жінка живе під горою. Вода зійшла, із нею перенесло й хату.
— Нас тоді не було вдома. Приїжджаю до кухні, а мені під ногами якось не так. Потім дивлюся, а кухня з"їхала на 20 сантиметрів. Така, певно, сильна була вода, — розказує Семенюк. — За кілька тижнів стала помічати, що й хата їде.
Від зсувів у хаті Семенюк потріскали стіни і стеля, двері перекосилися. На подвір"ї утворилися рови. Марії виплатили понад 100 тис. грн.
— Хотіла купити нову оселю, поїхали в сусіднє село Рожнів. Там найдешевша глиняна хатина на дві кімнатки коштує 28 тисяч євро (за нинішнім курсом гривні до євро — 260 тис. грн. — "ГПУ"). Моя хата на шість кімнат. Я на ню все життя працювала, як мені тепер її залишити і йти жити в ліпленку? — обурюється Марія.
Найдешевша глиняна хатина на дві кімнатки коштує 28 тисяч євро
Будинок 56-річного Петра Іванюка стоїть за 3 м від обриву. До повені на місті зсуву була широка дорога. У хаті живуть дві доньки із сім"ями. За помешкання родині виплатили 150 тис. грн. Сказали шукати нове житло.
— За такі гроші хіба стару хату під знос купити можна. Хотіли тут же збудувати нову. У сільради вільних ділянок немає. А щоб тут зводити — треба дозвіл геологів. Їх ми маємо наймати за свій кошт. За ті ж гроші треба отримати план, зробити дорогу й почати будівництво. Хіба нам їх вистачить? — каже 31-річна Надія Павлюк, донька Іванюка.
— За зруйновані зсувами будинки видавали гроші на нове житло або зводили будинки. Усім постраждалим без винятків, — говорить Ігор Маяковський, 23 роки, речник губернатора Івано-Франківської області. — Якщо людина нераціонально використала ті кошти, то з цієї ситуації мусить виходити сама.
Комп"ютерна програма 60-річного Едуарда Кузьменка, професора Національного технічного університету нафти і газу в Івано-Франківську, передбачила зсуви ґрунту в цих місцях. Але на попередження тоді ніхто не звернув уваги. Нині Кузьменко каже, що зсуви будуть навесні, після танення снігу.
— Ми прогнозували, що поселятися там не можна, — наголошує професор. — Землю на цих місцях треба укріплювати, насаджувати дерева з великими кореневищами. У наступні кілька років збільшиться кількість зсувів. 2019-го прогнозуємо масову активізацію цих процесів.
Коментарі