Протягом січня-лютого котяться кози і теляться корови. Господарі планують окіт і отел тварин на ці місяці, бо зимове потомство сильніше й витриваліше за весняне.
— Кіз парую так, щоби котились у лютому, — розповідає 57-річний Ігор Малинюк із села Старий Бобрик Хорошівського району Житомирської області. — У січні готую їх до окоту. Переводжу в окремі стійла, годую кращими харчами. Даю моркву, буряки, гілки ялини або сосни. Додаю подрібнені жолуді, каштани, ячмінну та вівсяну солому. Але не треба перегодовувати, бо це ускладнює окіт.
Кози котяться за 150 днів після спаровування.
— Терміни можуть змінюватися, тому за твариною треба спостерігати, — каже господар. — Якщо коза схвильовано оглядається, різко схоплюється з місця, розриває копитами підстилку, облаштовує "гніздо" — пора.
Перед окотом радить прибрати у хліві. Припасти пшеничної соломи, щоб у разі потреби підстелити тварині. Із приміщення винести вила, відра й інші небезпечні предмети, об які може поранитися козеня.
— Деякі господарі вмивають новонароджених тварин свяченою водою, доливають козі у випій, кроплять її та приміщення, — додає Малинюк. — Я вважаю це зайвим. В окіт кози не треба вмішуватися. Він протікає легко. Спочатку починаються потуги, виходить міхур. Потім лопає, з нього витікає навколоплідна рідина. В отворі міхура показується козеня ногами вперед, на яких лежить голівка. При такому положенні плода окіт триває 30 хв. Якщо голівка не виходить, треба обережно потягнути плід вниз до вимені, а не до хвоста. Покласти козеня біля кози, щоби облизала його. Це покращує кровообіг малечі. Якщо коза не хоче, маля треба витерти м'яким сіном. За чотири-шість годин після окоту коза має очиститися.
Після окоту задню частину в кози радить помити теплою водою із содою.
— Це покращує її стан, знезаражує. Після окоту даю козі відвар насіння льону. Проварюю десять хвилин дві чайні ложки насіння у склянці води. Багато води тварині не можна пити, бо розіпре вим'я. Затвердіє, доведеться лікувати зо два тижні.
Після окоту козу добре годують.
— Молочність підвищує кукурудзяна дерть, — розповідає Ігор Малинюк. — З неї починають прикорм козенят. Вона легша на шлунок, засвоюється краще за пшеничну.
Козенят тримаю на молоці недовго. З двох тижнів привчаю до "дорослої" їжі. Вони мають учитися жувати. Даю м'яке сіно, скошену ранню люцерну. У старій багато патиків. Козеня поколе мордочку й може пробити шлунок, якщо не прожує й проковтне. Тричі на день кидаю по жмені тертого буряка, притрушеного дертю.
8 сантиметрів завдовжки мають бути дійки в кози. Такі не занадто великі, вим'я не волочиться по землі. Їх зручно тримати в руці під час видоювання.
2 
35413
Коментарі