— Поставили на учет ребенка в садик сразу после рождения. Принимают детей, которым исполнилось 1,5 года. Без медицинских справок и прививок против туберкулеза, полиомиелита, дифтерии, коклюша, столбняка и кори не оформляют, — каже 26-річна Інна Сосновська з Донецька. — Відвідування безкоштовне. Але по факту в місяць виходить до 200 гривень.
Дитячі садки на території окупаційної ДНР отримують гуманітарну допомогу від Росії. Завозять канцелярські товари, іграшки та їжу.
— Гуманитарку воруют, она доходит частично. А по местному телевидению показывают, что из России привозят ее тоннами, — говорить 31-річна Тетяна Вознюк з Макіївки. — Багато садочків не знають, що вона належить їм. І вимагають, аби здали гроші на олівці, пластилін, папір. Для нас це дуже дорого.
Працюють приватні дитячі садки. Діти займаються англійською, танцями та східними єдиноборствами.
— Аби потрапити до такого, потрібно щомісяця сплачувати 3126 гривень. Це якщо відправляєте дитину з восьмої ранку до шостої вечора. 2344 гривні — якщо малюк перебуває півдня, — розповідає 27-річний Сергій Цибульський із Донецька. — Харчуються там тричі. Удень виходить по 97,7 гривні.
Щороку треба внести благодійний внесок — 1954 гривні. З тобою підписують договір. І дитину можна приводити впродовж року. Діють театральна та музична студії при садочку.
Найвища заробітна плата вихователя в дитсадку Донецька — 3551 грн. Від людини просять середню спеціальну освіту.
Окупаційний центр зайнятості в Донецьку пропонує вакансію завідувача дитячого садка. Обіцяють щомісяця виплачувати заробітну платню у розмірі 3707 грн.
Від кандидата на посаду вимагають вищу педагогічну освіту не нижче рівня "спеціаліст", педагогічний стаж у дошкільних установах не менш як п'ять років або досвід роботи керівником дошкільного закладу не менш як три роки, вільно володіти комп'ютером.
У деяких дитячих садках у меню відсутні фрукти та м'ясо. Діти харчуються кашами та хлібом.
— У нашому садочку доньці на перше та полуденок дають кашу. На обід — суп. М'яса немає, фруктів теж. Хоча б банани давали. Вони в супермаркетах коштують по 30 гривень за кіло. Це невеликі гроші, — каже 29-річна Юлія Шмарнова з Донецька. — Дитина приходить додому і питає: а є щось поїсти? Бо нам сьогодні знову давали несмачну пшоняну чи вівсяну кашу. Жалілися завідувачці. Та каже, що немає бюджетних коштів на харчування. Якщо хочете — самі дітям давайте їжу до дитсадка.
У Луганську є один приватний садок — "Казка". Відкрили його у 2014 році.
— Реєструватися в загальній черзі не потрібно. Батькам тільки треба мати на руках 2540 гривень щомісяця. Стандартний набір документів, включаючи медичну карту зі щепленнями. Потім укладають договір, — каже 24-річна Анастасія Пшенична з Луганська. — Дитина отримує харчування, послуги няні, вихователя, логопеда, хореографа, медсестри.
Батьки шукають няню на дім через заборонені в Україні соцмережі "ВКонтакте" й "Одноклассники". Пропонують за день 312 грн. Графік роботи — з дев'ятої ранку до восьмої вечора. Нічна вихователька дитини коштує 586 грн. Просять, аби це була жінка від 30 років із досвідом роботи з дітьми та педагогічною чи медичною освітою.
— Не всі молоді дівчата йдуть після університету працювати до дитсадків, — говорить 43-річна Вікторія Малишева з Горлівки. — Середня зарплата там не більш як 2 тисячі гривень. Намагаються влаштуватися до початкової школи вчителями, де заробітна платня трохи вище. Або ж працювати приватними нянями.
473 дошкільні установи працюють на територіях, що контролюють проросійські бойовики. 69 — у селах. Діють 706 груп санаторного і спеціального призначення. Такі дані наводять в окупаційній адміністрації.
Українське свідоцтво про народження не підходить
Із 2019 року окупанти ЛНР створили сайт "Електронний дитячий садок". Через нього батьки можуть записати дитину в чергу на місце в будь-якому дитячому садку міста. За місяць роботи електронної черги до бази зареєстрували майже 2500 дітей.
— Багато батьків вносять у систему дані дитини з народження. Сестра зайшла до садка, що біля дому. Завідувачка сказала, що її сина можна занести в цю базу. Потрібно лише принести копію свідоцтва про народження. Але тільки місцеве. Українське не підходить, — розповідає 36-річна Олександра Василюк із Луганська.
Коментарі