Грошей у людей останні півтора місяця стало менше. Або ж вони почали більше заощаджувати. Підтвердження знаходжу в столичному метро. Там час від часу виступаю перед публікою — граю на саксофоні в переході на виході зі станції.
Ще позаторік у грудні за годину в будній день кидали до 80 гривень. І це при тому, що невміло грав три пісні. Бувало, одну "крутив" 15 хвилин. Улітку людей у місті меншало, назбирував до 40 гривень. Переважно 1- та 2-гривневими купюрами.
Коли торік грудневого вечора прийшов додому зі 120 гривнями, серед них лежали дві зелені "двадцятки". І неважливо, чи то вдалий день був, чи, може, мені в кишеню впала частина російського кредиту, яким тодішня влада думала стабілізувати економіку. Але точно пам'ятаю: перехожі майже не заглядали у мій футляр, щоби побачити, скільки грошей там лежить. Тепер таких — добра половина. Хоч я вже 10 пісень граю. І техніка краща стала. Проте більше 40 гривень за годину в будній день не назбирую.
У неділю на поминальному вічі на майдані Незалежності спілкувався з людьми про їхні настрої. Двоє літніх жіночок казали:
— Якби не загиблі майданівці, ми далі були б у моторошному кошмарі злодійства, коли все відбирають. Зрозуміло, добре швидко не стане. І може — навіть не з цією владою. І хай не нам, а нашим онукам. Але ми потерпимо. Мусимо пройти цей період.
А ще помітив у метро, що вічно заклопотані, похмурі люди почали частіше всміхатися. Їх не так багато. Проте більше, ніж було до осені 2013-го. І від того приємніше, ніж від зелених "двадцяток" у вдалі дні.
3 
35413
Коментарі
1