Сергій Жаденко, працівник жеку:
— Переїхав до Павлограда з Дніпропетровська. Місто менше, загазованість також, молоді багато. Але на заводах скорочення. Шахтьори жалуються, що зарплати зменшилися. Молодьож більше по лавочках сидить із пивом.
Тетяна Третяк, працівниця водоканалу:
— Тут народилася й живу. Але не просто. Я скоро в декрет піду. Чоловік працює в жеку. Живемо в моїх батьків. Вода у місті дорога й погана — сильно хлоркою чути. Що Гриценко приїхав — нічого не значить. Щоб життя людей відчути — треба на їхній соціальний рівень вийти.
Валентина Федорівна, пенсіонерка:
— Життя не буде, доки не приберуть ці ракети (токсичне ракетне паливо, що привезли в Павлоград на утилізацію. — "ГПУ"). Кучма дав указаніє їх сюди привезти. Лежить зараз на хімзаводі й кожну хвилину може вибухнути. Місто прекрасне, старовинне. Але молоді нікуди податися. На хімзаводі беруть на роботу, та через три місяці вишвирюють людей.
Коментарі