І я, і всі мої знайомі дуже пригнічені цим роком. Роком Харківських угод і міністра Табачника. Роком повернення жорсткості в усі сфери життя. Це бісить і вводить у розпач.
Я передбачав це, тому й проголосував у другому турі за Тимошенко. Але досі не знаю, чи вчинив правильно, переламавши себе через коліно. Бо мій голос нікому не допоміг і нічому не запобіг.
Проте уявімо собі кінець 2010 року з Тимошенко. Були б Харківські угоди? Звісно, були б. А "судова реформа"? Ясна річ. Просто зверху, над усім цим сиділа б жінка в білому. Можливо, навіть процес над Януковичем був би. І Колесніков із Клюєвим на лаві підсудних. І Фірташ у ролі Ходорковського. Правління Януковича показало дуже чітко, в деталях, що було б і за Тимошенко.
А не було б, можливо, Табачника й орди українофобів. Не було б знущань із жертв Голодомору в Європі та цькування прихильників УПА всередині країни. Можливо, не було б Сталіна в Запоріжжі. Але авторитаризм був би. Як він є зараз.
Тож, минулий рік запам'ятався тим, що не було за кого голосувати. Вперше за 19 років незалежності. І, дай Боже, щоб востаннє.
8 
35413
Коментарі
2