"Ми вирішили втекти з дому. Одяг вдягли теплий, а взули що попало. Я був у носках, а поверх два целофанових кульки й калоші. А Максим у тапочках", — розповідає 12-річний Артем Кащей. Він із 15-річним Максимом Моргуном 10 січня пішли з дому.

Із Білгород-Дністровського району Одеської області до міста Умань на Черкащині добиралися 15 днів. Тоді було до -25°С.

— Спершу Артем потрапив до медиків у місті Ульянівка на Кіровоградщині, там йому надали першу допомогу. Але він утік, — розповідає лікар-травматолог уманської міської лікарні Олександр Максютов, 32 роки. — 25 січня привезли до нас. У нього відмороження обох ступень третього ступеня. Прооперували.

Артем лежить у травматології в чистому теплому одязі й шкарпетках.

— У мене шкіра на ногах обморожена, то зробили операцію, пообрізали п"ятки, — каже. — Болить. Не знаю, як засну. Чому тікали? Просто вирішили з Максимом подивитися інші міста. Він мій сусід. Дружимо.

Про матір Артем говорить неохоче.

Пообрізали п"ятки. Болить. Не знаю, як засну

— Батько у в"язниці сидить, а мама з вітчимом живе. Іноді випивають. Вітчим не так свариться, як мама, і б"є рідко. А мама частіше. Заробляють тим, що влітку худобу пасуть. А зимою роботи немає. Їсти дома не завжди що знайдеш. Максим трохи краще живе.

Хлопці йшли, іноді їх підвозили попутки.

— Пройшли Гайворон, Ульяновку, Шарин, — перелічує населені пункти на Кіровоградщині й Черкащині. — Ночували у скиртах сіна чи соломи. Вранці від морозу прокидалися. Їжу просили. Іноді нам давали гроші й ми щось собі купували. Було що й крали. Одна жінка гарячого чаю дала. А так все в сухом"ятку. Із дому із собою нічого не взяли їсти. У лікарні мене провідує тітонька, яка приходить до хлопця, що лежить на сусідньому ліжку. Підгодовують. Хочу додому, але, мабуть, довгенько ще тут пробуду.

Втікачів на трасі помітили працівники дорожньо-патрульної служби. Привезли до уманського притулку.

Звідти Максима забрали білгород-дністровські міліціонери, а Артема з обмороженими ногами — "швидка". Коли він одужає, мати забере додому.

"Через два дні пальці чорні стали"

59-річному Дмитрові Войткову із села Копіївка Тульчинського району Вінниччини 2 лютого ампутували праву руку.

— Привіз із лісу гілляки і о десятій ранку почав рубати. А на дворі до 30 градусів морозу було. Надвечір бачу, щось не то. Права рука як не своя зробилася. Встромив її у пазуху і пішов до хати. Розтопив грубку. Дивлюся, а вона синіє. На другий день — більше. А через два дні пальці чорні стали. У Дмитра почалася гангрена через обмороження.

18-річна Наталя Слободянюк із села Іванівці Літинського району Вінниччини півтори години пробула на морозі в шльопанцях на босу ногу. 24 січня о першій ночі у хаті загорівся димохід, а за ним дах.

— Наташа вискочила з хати в одних шльопанцях, — згадує її мати Марія Слободянюк, 38 років. — На другий день дочка сказала, що ноги не перестають боліти. Ми визвали "скору". Тиждень була в лікарні.

Тетяна ЩЕРБАТЮК, Олександр ГАЛІЗА

×