Тренер французів Дідьє Дешам може виставити дві команди, які за повної концентрації переможуть Україну. Стартові 15 хвилин на "Стад де Франс" заспокоїли господарів. Вони мали повну перевагу та робили на полі, що хотіли. Збірна України зіграла організовано. Грубих помилок не припускалися. Показали свій потенціал. Це дозволило досягти позитивного результату в Парижі.
Результат гри проти Фінляндії загалом справедливий. Наші футболісти зіштовхувалися із поняттям важливості матчу. Вони були нервові та збуджені. Замість того, щоб брати ініціативу, скидали відповідальність на інших.
Могло бути краще, якби були точніші у завершальній стадії. Для мене показовою стала гра Євгена Макаренка та Руслана Малиновського. Перший був надмірно розслаблений. Центральний півзахисник хорошого рівня не може грати так просто. Він не претендував на складні рішення. Для центрального півзахисника важливо вміти віддати ті паси, що не бачать суперники, а не просто перекочувати м'яч. Завданням для Євгена було змінювати ритм, швидко перемикати швидкості та напрямок атаки. Він усе робив настільки банально, що ніякої гостроти збірній не приніс. Малиновський багато брав на себе. Розумів, що він лідер команди. Руслан сам себе перезавантажив цими завданнями. Тому висловлював незадоволення діями судді.
Для мене загадка, чому малювали схему із трьома центральними оборонцями. Була гібридна побудова гри, складна. Едуард Соболь виступав у півзахисті. Віталій Миколенко прикривав лівий фланг. Олександр Караваєв у першому таймі вперед майже не йшов. Після виходу Марлоса почав бути активний, бо гравець "Шахтаря" звільнив йому простір на фланзі.
Тактика в три захисники має перспективу. Оборона національної збірної ще молода. Вона може навчитися так грати. У збірної є футболісти, здатні працювати по всьому флангу, і три якісні півзахисники. Ця схема перспективна для національної команди. Вона допомагає контролювати м'яч на своїй половині поля та рухатися до воріт суперника. Але потрібен якісний і різносторонній форвард. Цим похвалитися збірна не може.
Коли кажуть, що проти фінів треба було грати сміливіше, я запитую: а хіба були можливості для іншого футболу? Якщо говорити про атаку, то потрібно розуміти, хто її реалізує на полі. Є питання, чому не грав Микола Шапаренко. Можливо, втомився після Франції. Олександра Зубкова трохи переоцінили. Сергій Сидорчук міг би бути корисний наприкінці матчу. З помилки Віктора Коваленка почалася контратака, що призвела до пропущеного голу. Збірна "підсіла", бо перестала грати в контроль м'яча, який був весь час. Примітивні речі, які робив Макаренко, були б доречні, коли ти не загострюєш, але не віддаєш супернику м'яча. Коваленко намагався креативити, але нічого не виходило. Марлос вийшов на один тайм, але нічого не приніс. Один Мораес посилив гру.
Збірна не грає цілеспрямовано в атаку, бо в захисті 18-річний Ілля Забарний. Як показав матч проти Фінляндії, Віталій Миколенко далеко від нього не пішов. Миколу Матвієнка теж не можна назвати надійним захисником. Шевченко виходить від надійності в обороні, а вже потім — атака.
Ситуація з помилкою Миколенка непроста. Там помилка була не тільки його. Суперзірки футболу теж помилялися. Віталієві варто забути це та рухатися далі.
4 
35413
Коментарі