Ця інформація не затрималась у стрічці українських новин. Теж мені подія — український плавець став переможцем етапу Кубка світу на "королівській" дистанції — 1500 метрів вільним стилем! Це ж вам не черговий чих ломаченків-усиків-гвоздиків, про який практично щодня розповідають з усіма подробицями. Насправді ж ця подія є надзвичайно важливою у світі справжнього, а не українського спорту.
У плаванні існує 42 офіційні дистанції. На них розігрують нагороди чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. Чому так багато — можна написати окрему цікаву розвідку, що нагадуватиме детектив. Але я не про це. В усі часи головними дистанціями у плаванні були чоловічий спринт — 100 метрів вільним стилем, та плавальний марафон — 1500 метрів. Саме переможці на цих дистанціях завжди є головними героями світових змагань.
І тепер, уперше в історії, ми маємо плавця, який може стати королем свого виду спорту вже на Олімпійських іграх наступного року. Це — Михайло Романчук. Його ім'я вже тепер мала би знати вся Україна, як уся Італія знає головного конкурента українця Грегоріо Палтрінієрі. Михайло це заслужив. Цього літа він став срібним призером чемпіонату світу й успішно виступив на семи етапах дебютного Кубка світу із плавання. Насправді ж цього унікального і без перебільшення феноменального спортсмена як слід не знають навіть у його рідному Рівному.
Чому так? Чому повідомлення про останню перемогу Михайла рясніє купою помилок? Один із найпопулярніших українських інтернет-ресурсів узагалі оголосив, що Романчук побив світовий рекорд. Що, не світовий? Так і бачу здивоване обличчя тієї дівчинки чи хлопчика, що сидить "на новинах" і навряд чи відрізнить брас від батерфляю. Добре, що хоч плавання із пірнанням не сплутали.
Чого варта країна, яка не хоче знати своїх чемпіонів? Власне, свої титули та рекорди Михайло Романчук, як і більшість вітчизняних атлетів, здобув не завдяки, а всупереч "умовам", створеним у нас для плавців. Одинадцять із половиною місяців на рік атлет тренується і виступає за кордоном за сприяння зовсім не українських спонсорів. Може, нам просто соромно дізнаватися про це?
Гадаю, що соромитись немає чого. Ім'я потенційного олімпійського чемпіона у найпрестижнішому виді плавання має бути у всіх на вустах більше за тих мордобивців. Але цього не буде. Хіба що Михайло Романчук похвалить десь Росію. Отоді йому "слави" не уникнути. Але я впевнений, що до такої "слави" у Михайла справа не дійде. І ті кілька відсотків українців, які таки побачать олімпійські змагання із плавання, почують після виступу Романчука гімн нашої держави.
2 
35413
Коментарі