Той факт, що футбольний (і не тільки футбольний) чемпіонат України вже давно перетворився на "чемпіонат гаманців", всіма сприймається як невідворотна ознака сучасності. Це справді так, але, на щастя, у футболі, як і в житті, перед ведуть не ті, хто витратив більше, а ті, хто витратив краще.

Новий лідер футбольного чемпіонату "Дніпро", який у неділю впевнено обіграв у Києві чинного чемпіона "Динамо", за сумами витрат на футболістів серйозно поступається і тому ж "Динамо", і донецькому "Шахтареві", який вже увійшов у десятку провідних клубів Європи. За витратами, ясна річ, а не за результатом. Власник "Дніпра" Ігор Коломойський — людина не з найбідніших і цілком міг би витрачати на команду не менше, ніж Ринат Ахметов на "Шахтар" чи Ігор Суркіс на "Динамо", скуповуючи за грубі мільйони гравців з усього світу.

Але цього зроблено не було. Гроші, причому набагато скромніші, були вкладені "Дніпром" не в силу, тобто у гравців, а в розум. До команди повернули Олега Протасова, колишнього бомбардира команди, який встиг зробити собі тренерське ім"я за кордоном.

Із часів Лобановського столичний суперклуб не вважав за потрібне витрачатися на тренерів

Результат очевидний. Не маючи яскравих виконавців, "Дніпро" вражає своєю грою, в якій кожен із футболістів має змогу показати свої найкращі якості. Саме у "Дніпрі" став грізним бомбардиром "списаний" свого часу з "Динамо" Сергій Корніленко, а тепер забиває м"ячі так само "списаний" із "Шахтаря" Андрій Воробей. Без гучних заяв і обіцянок команда тренера Протасова крок за кроком іде вперед. Гроші, вкладені у тренерський інтелект, дали набагато більшу віддачу, ніж гроші, вкладені просто у футболістів, із яких ще треба зробити команду.

Цікаво: приблизно те ж саме, що й Ігор Коломойський, зробив понад десять років тому Григорій Суркіс. Він повернув до "Динамо" Валерія Лобановського. Саме талант тренера дозволив динамівцям наприкінці дев"яностих пережити свій останній єврокубковий злет. Відтоді столичний суперклуб не вважав за потрібне витрачатися на тренерів. У клубі до останнього часу вважали, що досить накупити вправних гравців. І вони з будь-яким тренером (Михайличенком, Сабо, Буряком, Дем"яненком) мають показувати висококласний футбол.

Тепер очевидно, що в нашому футболі, так само як і в будь-якій іншій справі, вкладення грошей в інтелект більш перспективні, ніж закупівля дорогої сировини чи комплектуючих. Шкода лише, що, доки всі у цьому не переконалися, колосальні сили і кошти були витрачені зовсім не на те. Власне, а хто сказав, що всі у цьому переконалися? До "Шахтаря" у неділю прибув ще один футболіст, вартістю приблизно у п"ять команд вищої ліги. Важко розумові проти грошей. Надто, коли тих грошей дуже багато.

×