На чергову жменю нагород, здобутих українськими "студентами" на всесвітній Універсіаді, можна було б не звертати уваги. Усі, кому треба, знають справжню ціну цим нагородам, що їх з року в рік виграють українські професійні спортсмени під виглядом студентів. Для чого це нам? Щоб підтримати престиж? Чого саме? Студентського спорту, якого, крім інститутів фізкультури, у нас практично немає? Чи нашого спорту взагалі?
Видається, що цими сумнівними "чемпіонствами" ми ще раз демонструємо світові, хто ми такі. Доводимо, що з нами краще не мати справи. Як повинні сприймати нашу країну спортсмени всього світу, коли на студентські змагання приїжджає з України під виглядом студентки чотириразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова? Чи не менш відома чемпіонка з художньої гімнастики Ганна Безсонова? Чи ще сотня менш титулованих українських професіоналів, яким швиденько виписали студентські квитки?
Гадаю, що всіма цими "студентськими" звитягами ми лише погіршуємо й без того не найкращу репутацію України у світі. Бо ж у міжнародних спортивних організаціях працюють нормальні люди, які прекрасно знають яка із Клочкової студентка. Така сама, як і військова. Не смійтеся, наша знаменита чемпіонка має якесь військове звання й досі приписана до якоїсь військової частини.
Нагороди Універсіади цінуються у міжнародному спорті так само, як дипломи наших університетів
Цивілізований світ прекрасно бачить усі ці наші "хитрощі", так само як дивився у часи СРСР на досягнення наших "спортсменів-аматорів". І тому добре знає нам ціну. Немає сумніву: якби проводились всесвітні змагання із медалями для професорів, то в нас знайшли б можливість організувати потрібним спортсменам потрібну кількість дисертацій. А якби такі змагання проходили серед генералів, то бути б Клочковій та Безсоновій генералами. Чи генеральшами?
Коли спортсмени-ветерани радянських часів зізнаються, що в 1960-1980-х були фальшивими студентами та лейтенантами, вони кажуть — система така була. Яка система тепер? З одного боку наші спортсмени ніби професіонали, із контрактами і всім іншим. А з другого — ніби аматори, які проходять військову службу та закінчують університети, не знаючи, де знаходяться ті навчальні заклади та військові частини.
Що нам до того, що нагороди Універсіади цінуються у міжнародному спорті приблизно так само, як дипломи наших університетів. Ці сумнівної цінності медалі потрібні спортсменам і тренерам не задля міжнародного престижу, а заради вирішення своїх внутрішніх проблем зі стипендіями, званнями, посадовими окладами і тому подібним.
І ще для того, щоб у нас були хоч якісь міжнародні чемпіони. Хоч серед студентів, хоч серед інвалідів, хоч серед волоцюг. Чемпіонат з футболу серед останніх виграли торік? українці.
Коментарі