Володимир Трошкін народився в донбаському містечку Єнакієве. Та найкращі часи своєї футбольної кар"єри пережив із київським "Динамо". У команді Валерія Лобановського він грав на правому фланзі й "закривав" його повністю. Нині Трошкін очолює відділ міжнародних трансферів Федерації футболу України. Його робочий кабінет — у Будинку футболу, де ми зустрілися.
28 вересня Трошкіну виповнюється 60 років.
Важко пережили період завершення кар"єри футболіста?
— Нелегко. Іноді люди після цього по півроку не бачать м"яча, впадають у депресію. Мені пощастило — зразу пішов працювати тренером київського СКА.
Як ви потрапили до "Динамо"?
— Дитинство було футбольним. Якщо не ганяв м"яча, на вулиці тебе не визнавали. Через футбол кинув музичну школу. Потрапив до команди рідного міста — єнакіївського "Шахтаря". Коли настала пора йти до армії, потрапив до київського військового округу, потім до київського СКА, де мене й помітив тодішній наставник "Динамо" Віктор Маслов. У динамівському дублі не затримався, зіграв там лише два матчі. За основну команду вперше вийшов на 20 хвилин у поєдинку з мінськими одноклубниками. Після цього Маслов поставив мене на матч Кубка чемпіонів проти італійської "Фіорентини". Опікав чемпіона світу-1962 бразильця Амарільдо.
Що змінилося в "Динамо" після приходу Лобановського?
— Збільшився обсяг тренувальної роботи, жорсткішою стала дисципліна. Вільного часу не мав. Якось підрахував: у той час 268 днів на рік ми не бачили рідних та близьких. Із донькою спілкувався кілька хвилин і повертався на базу.
Часто порушували спортивний режим?
— Знаєте, наша команда була дивною. Могли спокійно порушувати, але скористатися можливістю не доводилося.
Кажуть, навіть у день чергового матчу ви вже зранку були на риболовлі. Це правда?
— Був єдиним, кому Лобановський це дозволяв. Але не в день матчу головної команди, а коли грав дублюючий склад. У День рибалки мене звільняли від зарядки, а Лобановський привселюдно вітав мене зі святом. А я щоразу насторожувався: можливо, щось не так вчинив? Бо про твій промах Лобановський завжди міг сказати з гумором.
Як оцінюєте шанси "Динамо" і "Шахтаря" в Лізі чемпіонів?
— Добре, що обидві команди пройшли до групового турніру. Як вони там виступлять — інше питання. "Динамо" лише набуває досвіду на такому рівні, бо щоліта змінюється склад команди. Це — основна проблема "Динамо". 11–12 гравців команди треба "обкатувати" хоча б два роки. Чому ми врешті-решт потрапили на Кубок світу? Бо майже всі виконавці пройшли через молодіжну збірну. Плюс були "зірки" — Шевченко, Воронін, Тимощук, Шовковський. Ще б Олега Блохіна до нинішньої збірної як гравця. Його швидкість на полі просто вражала.
Хто ваш найближчий друг?
— Партнери по "Динамо" 70-х років — Буряк, Рудаков, Мунтян. А ще Біба та Хмельницький, які грали раніше. Найближчим другом довго був Віктор Колотов. Його смерть стала для мене величезним потрясінням. Досі не можу ходити вулицею, де жив Колотов.
1947, 28 вересня — Володимир Трошкін народився в Єнакієвому Донецької області
1969 — почав грати за київське "Динамо"
1972 — став віце-чемпіоном Європи
1975 — виграв Кубок кубків та Суперкубок
1976 — завоював бронзову нагороду Олімпіади
1978 — перейшов з "Динамо" до "Дніпра", закінчив кар"єру
Чотириразовий чемпіон СРСР. За збірну СРСР провів 31 матч, забив 1 м"яч. Одружений вдруге, має доньку від першого шлюбу і семирічного сина Володимира — від другого
2 
35413
Коментарі