Вихованця львівського спортінтернату Сергія Даніва, 31 рік, запрошували до юнацької збірної СРСР. А після розпаду Союзу — до української команди. Його кандидатуру навіть хотів переглянути італійський "Лаціо". Але у 18 років Сергій замість Італії вирушив до США — навчатися в економічному університеті у Далласі. Паралельно грав у футбол і залишився там жити. В Україні буває раз на рік. Зустрілися із футболістом у Києві наприкінці грудня.

Що робите в українській столиці?

— Курси проходив. Сподіваюся отримати ліцензію, яка дозволить працювати помічником головного тренера в МЛС (американська футбольна ліга. — "ГПУ"). Я ж через травму ще 2002-го закінчив грати. Уже чотири роки працюю в Чикаго дитячим тренером.

Хто із українських тренерів відвідував заняття разом із вами?

— Віктор Носов, Анатолій Волобуєв, Юрій Дячук-Ставицький. Із останнім устиг попрацювати на початку своєї кар"єри.

Із ким товаришували у юнацькій збірній Союзу?

— Спілкувався з майбутнім гравцем збірної Росії Дмитром Хохловим. Він грав у Іспанії, а зараз на контракті в московському "Динамо". На зборах кілька разів перетинався з Андрієм Шевченком. Вітали один одного, не більше.

На якій позиції грали в університетській команді Далласа?

— І нападаючим був, і півзахисником правого, лівого флангів. Батько одного з моїх приятелів навіть пропонував стажуватися у нідерландському "Аяксі". Він працював селекціонером у тодішній команді Луї ван Галя. Знову летіти через океан я не наважився. Мабуть, даремно. За рік до закінчення навчання моє прізвище фігурувало в "Проекті-40" — списку найкращих студентів університету. Мав пільги: по-перше, не вважався іноземцем, по-друге, безкоштовно надавали футбольну форму, по-третє, отримував стипендію  25 тисяч доларів. Для Америки невеликі гроші, але як для студента — нормальні. Мене ще й до "Далласа" запросили.

Щогодини заробляю 60–80 доларів

Дебют був вдалим?

— Так. Мені надали непоганий ігровий час, ми вийшли до плей-офф. Щоправда, там одразу поступилися "Лос-Анджелесу". А наступний чемпіонат я зустрічав у "Чикаго". Звідти надійшло вигідніше з фінансового погляду запрошення. І завдання команда ставила вищі.

Наступний сезон у складі "Чикаго" склався для мене невдало. Розірвав зв"язку на суглобі великого пальця. Прооперували — безрезультатно. Упродовж двох місяців тричі лягав під ніж. Даремно: нитки ізсередини чомусь почали гнити і роз"їдати м"язову тканину. Суглоб лопався. Після третьої операції лікар сказав, що про футбол на півроку можна забути. Увесь 2003-й витратив на відновлення, але так і не зумів більше вийти на поле. Добре, що мав страховку МЛС.

У МЛС, на кшталт північноамериканського хокею, існують "стелі" зарплат?

— Так. Річна зарплата мала бути не більш ніж 280 тисяч доларів. І тільки болгарин Христо Стоїчков у "Чикаго" отримував мільйон. Інакше він би просто не поїхав.

Як Стоїчков себе поводив?

— Нормально. За панібрата він ні з ким не тримався. Найкращий гравець Європи-1994 знав собі ціну. Діловита людина.

Як розвивається МЛС?

— Спочатку головні акціонери Ліги зазнавали величезних збитків — до 30 мільйонів доларів щороку. Зараз вийшли в "плюси". Клуби впевнено стоять на ногах. У Далласі, Коламбусі побудували нові стадіони. А ще у США дуже розвинений жіночий футбол.

Ваші батьки переїхали жити до США. Чия це була ініціатива?

— Спільна. Вони виграли лотерею "Зелена карта". Заповнили анкету в американському посольстві. Я виступив  фінансовим гарантом. По приїзді до США допоміг батькам оформити контракт на роботу. Мама нині працює в магазині жіночого одягу, батько реєструє власну брокерську фірму.

У Чикаго спілкуєтеся з українською діаспорою?

— Регулярно. До неї належить моя дружина. Бабця та дідусь Наталки — вихідці із Трускавецького району Львівщини. Під час війни опинилися в Німеччині, після її закінчення емігрували до США. Наталка добре знає українську мову, по суботах ходила до української школи. Її сім"я дотримується наших традицій. У восьмимільйонному Чикаго є цілий український квартал. Там проживає 300 тисяч українців. Є українські банки, магазини і навіть газети.

То чим ви нині займаєтеся?

— Треную дитячі команди у трьох вікових категоріях — 9, 12 та 14 років. Щодня проводжу по два тренування. Заробляю 60–80 доларів за годину. Кілька місяців тому придбав будинок. На тренування їжджу на "БМВ Х5".

В Україну не повернетеся?

— Я звик до американського стилю життя. Хіба що київське "Динамо" запросить.

1975, 23 серпня — народився у Калуші Івано-Франківської області
1991 — отримав запрошення до юнацької збірної СРСР
1992 — дебютував у складі львівських "Карпат"
1993 — поїхав учитися до США
1999 — підписав контракт із "Далласом"
2001 — перейшов до "Чикаго"
2002 — закінчив кар"єру через травму

×