Несподівано вдало розпочали сезон українські біатлоністи. Такого не було із часів, коли наприкінці 1990-х Олена Зубрилова була в лідерах і боролася за Кубок світу. На змаганнях у грудні несподівано провалилися росіяни, не були традиційно сильними німці. Тож за лідерами, норвежцями та шведами, знайшлося місце для українців. Валентина Семеренко та Сергій Сєднєв упевнено входять у першу десятку світового рейтингу, а естафетні команди регулярно претендують на призові місця.
Чому це стало можливим? Адже за кількістю спортивних шкіл, тренувальних баз, кваліфікованих тренерів і професіональних спортсменів, не кажучи вже про фінансування, той же російський біатлон у десятки разів сильніший за український?
Виглядає, що в Україні був знайдений єдиний правильний варіант розвитку одного з найпопулярніших зимових видів спорту. Всі зусилля спрямовані на підготовку невеликої групи лідерів, для яких створені всі можливі умови. Приблизно так само вчинили й у Франції, де біатлоном займаються не більш як сотня людей. Кращі з них регулярно здобувають олімпійські нагороди. Чи не всі перспективні українські лижники та лижниці одразу беруть до рук рушницю і йдуть до біатлону. Бо здобути хоч якийсь результат у лижних гонках ніхто з українців, окрім Валентини Шевченко, яка близька до завершення кар'єри, не в змозі.
Як наслідок, у першій світовій півсотні лижниць і лижників є лише одна українка. Зате в такому ж біатлонному рейтингу українців понад 10. І якщо з нашими біатлоністами і надалі працюватимуть так само успішно, Україна зможе гідно себе почувати на світовій арені в зимових видах спорту. Аби лише спонсори, які тепер підтримують Федерацію біатлону, не передумали і не відвернулися від наших спортсменів.
Якщо цього не станеться, ми будемо свідками феномену, який вже мав місце в історії українського зимового спорту. На тлі успіхів хокейної команди "Сокіл" у Києві в 1980-х практично на двох ковзанках були виховані кілька десятків гравців світового рівня, які згодом успішно виступали як за океаном, так і в Росії. Останні з них досі грають за національну збірну України.
Чому цього не може статися з українським біатлоном? Натхненні міжнародними успіхами українських спортсменів, здібні хлопці та дівчата матимуть перспективу, а значить і бажання займатися цим видом спорту. Тим більше, що умови для цього в нас не гірші, ніж у Франції.














Коментарі