Гвінейський форвард Ісмаель Бангура, 22 роки, перейшов до київського "Динамо" влітку. Попередній клуб африканця, французький "Ле Ман", отримав за свого футболіста 6,5 млн євро. Як тільки Бангура завоював стабільне місце в основному складі, почав регулярно забивати. В останніх чотирьох матчах він забив шість голів. Днями Бангура завітав до динамівської прес-служби й відповів на запитання кореспондента "ГПУ".
Чому ви змінили більш престижний французький чемпіонат на український?
— Вважаю, що пішов на підвищення. Два останні сезони виступав за скромний, за європейськими мірками, клуб "Ле-Ман". Його важко зарахувати навіть до середняків чемпіонату Франції. Минулий сезон був для мене найвдалішим у кар"єрі, й одразу з"явилися пропозиції від інших команд. Від дядька Тьєрно, який є моїм агентом, почув про інтерес "Ліона" та "Сент-Етьєна". Це серйозні клуби. Але мені хотілося нових вражень, спробувати сили в абсолютно іншому за стилем гри чемпіонаті. Мій переїзд в Україну можна назвати авантюрним. Але я ні про що не жалкую.
Чи правда, що більшість іноземців переходять до "Динамо" лише заради Ліги чемпіонів?
— Мабуть, про це потрібно питати кожного гравця особисто. Я теж так вважав, поки не відчув рівень вашого чемпіонату. Повірте, він не набагато слабкіший за французький. Інша справа, що про нього майже нічого не відомо в Європі. Щоб вашого гравця запросили, наприклад, до іспанського або італійського чемпіонату, йому необхідно добре зіграти в єврокубках або в збірній.
На мене претендували "Ліон" та "Сент-Етьєн"
Порівняйте ритм життя в Україні та Франції. Де більше вільного від футболу часу?
— Розклад приблизно однаковий. Тільки в "Ле-Мані" частіше були дворазові тренування, після яких залишалося дотягти ноги до ліжка. У "Динамо" більш цікаві та динамічні заняття, а до серйозних навантажень я вже звик. Вільний час присвячую сім"ї та друзям. "Динамо" насправді інтернаціональна команда. Французькою вільно володіють румун Тіберіу Гіоане, марокканець Бадр Каддурі, сенегалець Папе Діакате. Вони мої найперші товариші. Незабаром з Гвінеї має приїхати молодший брат Секуба. Йому 17 років, і він чудово грає в футбол. Спробую організувати йому перегляд в "Динамо".
Гвінейців приваблює перспектива переїхати до Європи?
— Звичайно. Це незаможна країна, й чимало людей у пошуках кращого життя тікають до Франції. Я теж у 18 років прибув на перегляд до клубу "Газелек" з Аяччо. Відіграв два роки й відгукнувся на запрошення "Ле-Мана". Мені пощастило швидко пройти шлях від аматорського футболу до клубу рівня Ліги чемпіонів. Тисячі африканських хлопчаків також ідуть на перегляд, але відбирають одиниці. Інші залишаються, працюють водіями, на будівництві, у господарствах.
Де і з ким мешкаєте в Києві?
— Оселився в будинку по вулиці Щорса, з вікнами на Олімпійський стадіон. Поряд мешкають динамівці Діакате, Родріго та Майкл. Сумно мені не буває. Тим паче, до Києва переїхала наречена Емелі. За національністю вона сенегалка, як і Діакате. Незабаром планую відвідати цю країну. Мені про неї розповіли багато цікавого.
Що вас найбільше вразило у новій країні та клубі?
— Те, що в світі дуже спотворена інформація про Україну. У Франції люди вважають, що це не надто розвинена країна, з іншими менталітетом та правилами життя. Усе це від нестачі правдивих новин. Особисто я не міг і уявити, що так швидко звикну до Києва. Усе пройшло набагато краще, ніж я очікував.
Скільки часу витрачаєте на зачіску?
— Зовсім небагато, приблизно дві години на місяць. Зачіски з безліччю стрічок зараз модні, особливо серед мого кола знайомих. До того ж з ними набагато зручніше виходити на поле. Волосся зібране й зовсім не заважає.
1985, 2 січня — Ісмаель Бангура народився у Конакрі (Гвінея)
2003 — став гравцем французького "Газелека" з Аяччо
2005 — перейшов до "Ле Мана"
2007 — підписав п"ятирічний контракт із київським "Динамо"
Третій бомбардир чемпіонату Франції (12 м"ячів). Гравець національної команди Гвінеї (26 матчів). Неодружений
4 
35413
Коментарі