Ексклюзиви
Четвер, 21 червня 2007 18:51

Яровенко шкодує досі, що відмовив Лобановському

Автор: фото: Роман ШАХРАЙ
  Євген Яровенко у жовтні минулого року на вшануванні ветеранів дніпропетровського ”Дніпра”
Євген Яровенко у жовтні минулого року на вшануванні ветеранів дніпропетровського ”Дніпра”

44-річний Євген Яровенко став олімпійським чемпіоном-1988. Зараз він працює тренером у казахстанському клубі "Есіль-Богатир" із Петропавловська. Інколи навідується до Дніпропетровська. Під час одного з матчів на стадіоні "Метеор" ми й зустрілися.


Де ви починали?

— У "Хіміку" з Джамбула. За збірну Казахстану виступав на Спартакіаді-1983. Одразу після цього перейшов до алматинського "Кайрату". Дебютував у матчі проти київського "Динамо". Тоді в нас була сильна команда — Шох, Волгін. Але через недостатнє фінансування ми так нічого й не виграли. У 1986-му мене обрали капітаном "Кайрату", а головний тренер олімпійської збірної СРСР Анатолій Бишовець запросив до своєї команди.

У 1987-му вас визнали найкращим лівим захисником чемпіонату СРСР. Той сезон став для вас найуспішнішим у кар"єрі?

— Точно. Я, захисник, забив тоді 9 м"ячів, закріпився у збірній. Стали кликати московські клуби — "Спартак", "Торпедо", ЦСКА. А найголовніше — до київського "Динамо" запрошував Валерій Лобановський. Було це в Югославії, де я дебютував у складі національної збірної СРСР. Лобановський спитав, як я ставлюся до київського "Динамо". Відповів, що уболіваю за цей клуб із дитинства і мрію грати в ньому. "Твоя мрія збулася", — відповідає Лобановський. Коліна затремтіли, язик відняло. Але я так і не наважився на переїзд до Києва.

— Через чорнобильську катастрофу. Переживав за себе, сім"ю. Гадаю, це найголовніша помилка у житті. Шкодую досі, що відмовив Лобановському. Обрав "Дніпро", чому посприяв Антон Шох. А ще "Дніпро" у 1988-му став чемпіоном і мені хотілося пограти у Кубку чемпіонів.

Багато футболістів машини продавали з націнкою, а гроші клали на книжку

Правда, що в молодості ви були веселуном?

— Компанійським хлопцем — на сто відсотків. Ніколи не був рвачем. Інакше, будучи олімпійським чемпіоном, узяв би від життя значно більше. У "Кайраті" преміальних не мав, бо молодим був, а "Дніпро"... Які там преміальні, тільки б грати.

Дівчата — це єдині жертви заради футболу?

— Ні. Ще пиво. Якось був на обстеженні у Москві. Лікар сказав, що м"язи в мене рвуться через надмірне вживання пива. Подумав — і кинув.

Скільки вам заплатили за олімпійське "золото"?

— По 6400 доларів кожному. Турки, коли я там грав, запитували і дивувалися. "Ми б, мінімум, по сто тисяч отримали".

Відомо, що в Радянському Союзі футболісти заробляли гроші від продажу машин.

— У ті роки машини були дефіцитом. Футболістам їх виділяли без черги, але купувати їх треба було за свої гроші. Багато футболістів продавали авто з націнкою, а гроші клали на книжку. Я цим не займався.

У вашій кар"єрі були договірні матчі?

— Тричі доводилося брати в них участь. Були й випадки, коли нас стимулювали. Пригадую, під час виступів за "Кайрат" приїжджають якось із Кутаїсі, привозять гроші й кажуть: "Хлопці, бийтеся, не здавайте гру". Їм тоді виліт до першої ліги загрожував. У тому матчі мені голову розбили, але ми не програли.

Розкажіть про сім"ю.

— Із дружиною Світланою я познайомився 1984-го в Алмати. Разом навчалися в інституті фізкультури. Вона, правда, на стаціонарі. Одружилися у грудні 1986-го, саме під час спроби державного перевороту в Казахстані. Тоді всі весілля були відмінені, тільки нам дозволили одружитися. Гуляли в "Інтуристі" під охороною міліції. Заколотники все намагалися просочитися до ресторану.

Тренером стали свідомо?

— Коли грати закінчив, вибору особливого не було. Спочатку Лисенко запросив до "Кривбасу", потім з Колтуном працював, із Федоренком. Уважаю себе демократичним тренером, у якого присутні елементи диктаторства.

1962, 17 серпня — Євген Яровенко народився в місті Каратау Джамбульської області (Казахстан)
1983 — став гравцем алматинського "Кайрату"
1988 — став олімпійським чемпіоном
1989 — перейшов до дніпропетровського "Дніпра", виграв Кубок СРСР
1992 — грав у фінському "Конту"
1993 — перейшов до турецького "Сарієспору"
1996 — розпочав тренерську кар"єру в криворізькому "Кривбасі"
2006 — став головним тренером казахстанського клубу "Есіль-Богатир"
Одружений, має сина та доньку.

Зараз ви читаєте новину «Яровенко шкодує досі, що відмовив Лобановському». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1326
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода