1 жовтня 1988 року у столиці Південної Кореї Сеулі грали футбольний фінал Олімпіади-88. Зустрічалися збірні СРСР і Бразилії. Підопічні Анатолія Бишовця перемогли в додатковий час – 2:1.

Збірна СРСР розпочала свої виступи на Олімпіаді в групі з господарями змагань, Аргентиною і США. Саме з корейцями радянська збірна зіграла внічию – 0:0. Згодом була перемога над Аргентиною – 2:1 і США – 4:2. Команда Бишовця вийшла з групи з першого місця.

В чвертьфіналі радянські гравці не мали проблем зі збірною Австралії – 3:0. Півфінал видався важким. Збірна Італії після голу Вірдіса довго вела з рахунком –1:0. Лише за 20 хвилин до фінального свистка Добровольському вдалося зрівняти рахунок – 1:1. Ледве почався додатковий час, як Нарбековас вивів СРСР уперед – 2:1. На 106-й хвилині Михайличенко закріпив перевагу. І лише за дві хвилини до кінця матчу італійці скоротили відставання – 3:2.

У фіналі на СРСР чекала непереможна збірна Бразилії, яка рвалася завоювати перше олімпійське золото. У бразильців виблискувала пара майбутніх зірок-форвардів: Ромаріо – Бебето. Саме Ромаріо відкрив рахунок після кутового на 29-й хвилині. Грубо помилився радянський воротар Дмитро Харін, який не дотягнувся до м'яча, а Ромаріо легко замкнув дальню штангу.

Однак далі справи в бразильців не пішли. Збірна Союзу все частіше ходила вперед, і в одній з атак захисник збив Михайличенка, коли той вривався до карного майданчика. Суддя призначив пенальті. До м'яча на ватних ногах підійшов Добровольський. Нехитрий замах однак поклав воротаря Таффарела на землю, а Ігор пробив майже по центру – 1:1.

Все було вирішено в додатковий час. Харін вибив м'яч далеко від воріт, Михайличенко разом із бразильським захисником не дострибнули - і м'яч, ударившись об землю, впав просто на ногу форварду московського "Торпедо" Юрію Савічеву, який вийшов на заміну. Захисник намагався зупинити його руками, але не зміг. Савічев вийшов сам на сам із Таффарелом і легко перекинув його – 2:1.

Згодом радянська збірна залишилася вдесятьох після вилучення Володимира Татарчука, але суддя швидко урівняв склади, коли показав червону картку Едмару. Отже, перемога СРСР, яка виявилася другою в історії після Олімпіади в Мельбурні 1956 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Протасов знищив команду Марадони

×