Шевченко забив "Реалу" у чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів

3 березня 1999 року київські динамівці в першому матчі чвертьфіналу Ліги чемпіонів зіграли внічию в Мадриді із чинним переможцем "Реалом" - 1:1.
Роком раніше кияни не встояли перед генієм Зідана, Дель П'єро і Індзагі, поступившись на аналогічному етапі "Ювентусу". Але "Реал" відчув на собі, що ці хлопці не втрачали часу дарма і стали більш досвідченими, сміливішими, задерикуватішими.

Хоча кліматичні умови все так же заважали Динамо бути готовим до березневих матчів з мадридцями, вони компенсували це хорошою підготовкою в Ізраїлі, звідки і вирушили до Іспанії. Реал, звичайно ж, атакував жваво і грав на правах господаря - першим номером. Із забійної позиції запустив м'яч вище воріт молодий Гуті, двічі Рауль з Морієнтесом виявлялися прямо перед Шовковським, проте головою били не так, щоб напевно.

Динамівці намагалися відповідати гідними випадами. Іллгнеру довелося впоратися з прицільними ударами Лужного і Шевченка. І саме нашим вдалося повести в рахунку: після вибивання Шовковського від своїх воріт Ребров виграв повітряну дуель і скинув на Шеву, який витончено пробив повз воротаря.

Хацкевич зі штрафного мав шанс подвоїти перевагу, але замість цього незабаром Динамо пропустило необов'язковий м'яч. Морієнтес заробив небезпечний штрафний, всі чекали фірмового гарматного удару від Роберто Карлоса, але замість цього Міятович - автор вирішального м'яча у ворота "Ювентусу" в фіналі минулої ЛЧ - витонченим, м'яким ударом над стінкою не залишив шансів Шовковському.

"Штрафного удару, з моєї точки зору, падіння мадридця не повинно було спричинити, а ось в епізоді з порушенням на Шевченку арбітр зобов'язаний був призначити пенальті", - резюмував після матчу тренер киян Валерій Лобановський.

"Наскільки мені відомо, будинки динамівці почуваються незатишно і не дуже вдало використовують свій головний козир - контратаки", - дещо самовпевнено заявив його коллега Джон Тошак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Динамо" вперше програло "Баварії"

×